15 речень з дієприкметниками (і зробити розбір дієприкметника як форми дієслова 1.Назва форми дієслова
2.початкова форма (називний відмінлк чоловічого роду)
3Активний чи пасивний
4.Час
5Вид (доконаний и недокнаний)
6Рід
7Число
8 Відмінок
9.Синтаксична роль

Синтаксичний аналіз речення.    

Члени речення:

Книги – морська(~~) глибина(═): хто в них(_._) пірне(═) аж до дна(_._), той, хоч і труду(_ _) мав(═) досить(_._), дивнії(~~) перла(_ _) виносить(═).  

Частини мови:

Книги(ім.) – морська(прикм.) глибина(ім.): хто(займ.) в(прийм.) них(займ.) пірне(дієсл.) аж(частка) до(прийм.) дна(ім.), той(займ.), хоч і (спол.) труду(ім.) мав(═) досить(прислівн.), дивнії(прикм.) перла (ім.) виносить(дієсл.).  

Характеристика (+ схема):

1[Книги – морська глибина]: 3(хто в них пірне аж до дна), 2[той, 4(хоч і труду мав досить), дивнії перла виносить].  
[— - ═]: (с.с. ═), [— , (хоч і ═), ═]. 
*с.с. – сполучникове слово (хто)  

Речення складне із безсполучниковим та підрядним зв’язком, розповідне, стверджувальне;
1-е просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
3-є просте, підрядне, займенник. – означ., двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
4-е просте, підрядне, допустове, двооскладне, поширене, неповне, неускладнене;
(паралельна підрядність 3-го і 4-го).  

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!