15-20 слив з именныкамы и вызначыты их видмину

Відповідь:

Не до сну сьогодні Вутаньці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом,підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум'янці. Далекі чабанські вогні самотньо золотяться де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутаньчиних світлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблиться над ним м'яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, панський об'їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам'яна баба зловісно випливла з темряви дівчині назустріч (О. Гончар).

Пояснення:

Вишневі рум'янці - якісний прикметник

Чабанські вогні - присвійний прикметник

Вутаньчиних світлицях - присвійний прикметник

Місячне сяйво - відносний прикметник

Степовій могилі - присвійний прикметник

Кам'яна баба- відносний прикметник

I. За лісом починалося село, розкидане в горах та глибоких ярах. 2. Доріжка, колись вимощена цеглою, тепер до половини заросла зеленим мохом. 3. Раставиця знову ховається між двома високими вербовими стінами, неначе обсипана зеленим пір’ям. 4. Червоні та сині квітки, повишивані на рукавах, дуже приставали до чорних брів. 5. Передо мною простягся шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два ряди. 6. Згори було видно широку долину, обставлену горами, вкритими лісом. 7. Невеличкі біленькі хатки, окутані садками та левадами, розбіглись по пагорбку. 8. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір’я. 9. Гола земля безнадійно сіріла під олов’яним небом, бита крилами вітру.