Вільне есе на тему Віртуальна подорож до хортиці (70-80 слів)

1)А)Нових друзів шукай,а старих не забувай
Б)Ти не плач,не плач і пробач мені,пробач
В)Оставайтеся здорові,мої високі тополі і хрещатий мій барвіночку
Г)Поклич мене,я на тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду
2)А)Мамо,мамо,що ти робиш хвиля роздалася
Б)Тільки велика мета народжує великі характери
В)Краю мій,карпатський світку мій чудесний,дай тебе любити за високі весни
Г)Любіть і боріться за щастя безкрає
3)А)Безлісний,трагічно беззахисний край переповнений надмірою сонця й світла
Б)Вийся,жайворонку,вийся над полями розважай людську тугу ти піснями
В)Учися чистоти і простоти,і,стопчуючи килим золотий,забудь про вежі темної гордині
Г)Підтримуй дух,розбуркуй думу,вливай огонь в людські чуття
1-В;2-В;3-Б

Чи потрібно читати книги?
Сьогодні, у роки бурхливого інформаційного буму, гостро постає питання: чи потрібно читати книги?
Багато людей, особливо молодих, схиляються до думки, що для розвитку особистості достатньо передивитись цікаві телепередачі, перечитати популярні газети й журнали, посидіти біля комп’ютера.
Інші, скільки живуть, стільки й черпають мудрість з творів класичної літератури. І для них проблеми, порушені в творах, актуальні й зараз.

Я вважаю, що значення книги в житті людини неоціненне. Якщо не читати, ніколи не дізнаєшся ні про Гомера, ні про Данте, ні про Вольтера. А якщо людина не знає про геніїв, то навряд чи можна її охарактеризувати як людину розвинену.

Щоб точно передавати свої думки, необхідно досконало володіти мовою. У цьому, я впевнений, до читання книг, в яких зібрано незліченні багатства людського досвіду. Отже, частіше заглядайте до скарбниці духовності – книг, з яких б’є невичерпне джерело мудрості.