Діалог тему дороги й дороги ,а до матері стежка

Дехто з моїх однолітків байдуже ставиться до свого здоровۥя. Мовляв, що зі мною станеться, якщо я раз чи два затягнуся цигаркою, спробую трохи пива чи ще чогось. А шкода, як відомо, буває відчутною. Дитячий організм дуже швидко звикає до нікотину та алкоголю. Всі вважають такі звички шкідливими. А от цілоденне сидіння перед телевізором, комп’ютером ніхто не вважає шкідливим, а однією з форм відпочинку. Хоча це далеко не так. Так само існує думка, що заняття спортом потрібні тільки спортсменам, а звичайним школярам вони ні до чого. Запевняю вас, що ця думка хибна. Я вважаю, що спорт обۥєднює людей, зміцнює здоровۥя і характер, розвиває силу і терпіння, спритність і швидкість, витривалість і мужність. А ще спорт приносить людям масу позитивних емоцій.
Кожна людина має право по-своєму ставитися до занять спортом. Одні вважають, що необхідно займатися певним видом спорту, інші – що достатньо декількох вправ ранкової гімнастики. Є і такі, що вважають за правильне просто переглядати по телевізору спортивні передачі. Тоді про яку користь для здоровۥя може іти мова?
Я вважаю, що спорт – це важливий крок до здорового життя, це здоровۥя та сила. Якби не заняття спортом, школярі хворіли би набагато більше. Адже дитячий організм тільки розвивається. А сидячи в школі за партою, вдома за комп’ютером, ми перевтомлюємося. Як відомо, у втомленої людини рівень працездатності практично дорівнює нулю. І тільки правильне чередування розумової і фізичної праці перемагає втому. Якби не заняття спортом

 Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе - законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Щойно сказаним ми зовсім не маємо наміру підвести читача до висновку, що слід прагнути подобатися кожному і так само любити всіх і вся. Це було б неправильно, та такого й не може бути. Хочемо, щоб кожен, хто читатиме книжку, добре запам'ятав ці слова.Абсолютно однакових людей не буває. Так само як немає людей цілком хороших або цілком поганих. У різних ситуаціях за різних обставин одна й та сама людина веде себе неоднаково. Люди різняться багатьма властивостями, у них різний досвід, риси характеру, вдача, у кожного індивідуальна і шкала позитивних якостей, які він визнає і відповідно до яких себе поводить.    Можливо, ви зітхнете: все це, мовляв, прекрасно, але є чимало людей, які так не схожі між собою, а проте подобаються всім. І, нарешті, ви й самі намагались якось поліпшити себе, щоб усім подобатись, але з цього нічого не вийшло. Отже, прагнення подобатися іншим має кілька своїх "але". Справа в тому, що в кожної людини своя вимога до "масштабу" популярності. Ті, кого не люблять одні, можуть бути улюбленцями інших. І, врешті-решт, прихильність можна за певних обставин дуже швидко втратити (наприклад, тоді, коли хтось поведе себе щодо іншого не так, як той сподівався) або, навпаки, здобути (знову ж таки несподіваним добрим вчинком). А потім є люди, яких взагалі усі недолюблюють.    Звичайно, для людини набагато краще, коли до її інших позитивних якостей додається ще й авторитет. Проте не слід прагнути до нього скрізь і завжди. Так, чого доброго, можна стати й смішним. До того ж у кожного з нас, певна річ, є що в собі виправляти. Адже саме від вас великою мірою залежить те, як до вас ставляться інші. Подумайте, чи не занадто ви егоїстичні, заздрісні, недовірливі, марнославні, легковажні, нешляхетні, малонадійні, чи нема у вас ще якихось негативних якостей.