Попереду, за річкою, танули ліси, що тяглися звідси і вгору, понад Ворсклою, і вниз, до Дніпра. - Г
Зав’юнився під ногами розсипчастий пісок берега.
Річки, схованої в берегах, ще не видно було, але вона вже відчувалася по свіжості й прохолоді, якою потягло від неї. - А
Ліс, наблизившись, перетворився із синього на зелений. - Б
Його соковиті хащі по той бік річки, прокидаючись, повнилися пташиним тисячоголосим гомоном, особливо солов’їними трелями. - В
Зелений світ, умитий росами, лящав, висвистував, видзвонював, лунко переливався щедрою розмаїтістю акордів, ладів і тонів.
Птаство, радіючи весні, творило музику краси дивовижної: солов’ї аж заходились, зозулі кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.
Усміхнена людина, як промінчик заряджає інших. Чому? Тому, що випромінювати внутрішнє світло і посміхатися щиро, "просто так", не уже й просто. Найчастіше, це ррезултат плідної роботи над собою. І він того вартий. Вчені давно довели, що людина, яка володіє широкою посмішкою - кандидат у довгодителі. Емоції діляться на ті, які забирають життєву силу, і на ті, що дають енергію. Серед тих, що продукують енергію, позитивні емоції, радість і захоплення, любов і азарт, вдячність, передчуття щастя. Серед негативних відповідно протилежні - образа і страх, смуток і провина, тривога і розчарування. Тож, щоб продовжити собі молодість потрібно стати щасливою людиною, усміхненим оптимістом, який завжди живе у просторі позитивної енергетики. Для того, щоб стати оптимістом потрібно тренувати себе, керувати своїми емоціями, навчитися навіть примусово посміхатися і неодмінно повірити, що ви - щаслива людина.
