4. Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Знайдіть антоніми.
Наговорив цілу гору, а зробив в макове зерно.
Одним вухом почув, а другим випустив.
Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.
Руйнувати легше, ніж будувати, говорити легше, ніж працювати.
Гарно щебече, та погано слухати.
Улітку пісні співає, взимку сльози проливає.
Терпіти важко, та пам’ятати легко.
Не йдеш уперед – ідеш назад.
На рідній землі тепло вдень і вночі.

5. Поясніть значення словосполучень, з кожним із них складіть речення.
Вбити двох зайців –
Погнався за двома зайцями –
Проїхав зайцем –
Заяча душа – ...
6. Поясніть значення фразеологізмів, доберіть до них слова-синоніми. Складіть речення.
Викинути з голови; як мокре горить; пробігти очима; викинути сміття; пробігти дорогою; як кіт наплакав; клювати носом; на край світу; клювати зерно; пасти задніх; похнюпити носа.
7.Замініть кожне стійке сполучення слів дієсловом-синонімом. До кожного дієслова доберіть антонім.
Тримати язик за зубами – ... –
Зарубати на носі – ... – .
Клювати носом – ... – ...
Сидіти як на голках – … .
Загубитися як голка в сіні – …
Одягнений з голочки – …
Бити байдики – ... – ...
Пекти раків – ... – ... .
Пасти задніх – ... – ... .

  улица моего детства              (описание местности)              моя родная улица, на которой я живу уже четырнадцать лет, расположена в старой части города. на табличке написано: краснооктябрьская, но ее часто называют по-старому - конторская. труднее всего, наверное, описать то, что видишь каждый день, то, что стало привычным.              я стою в самом начале своей улицы и внимательно смотрю вдоль нее. длинной серой лентой протянулась асфальтированная дорога, вдоль нее по обеим сторонам выстроились молодые, аккуратно подстриженные клены. их яркая зелень радует глаз.              слева привлекает внимание красивое светлое здание, в котором находится "укртелеком". а вот здание справа, где прежде была телефонная станция, кажется мрачным, потому что оно грязно-серого цвета.              высотных домов здесь нет, только вдали, на пересечении с улицей дмитриевской, виднеется часть многоэтажного дома. но зато все здания необычны, не похожи друг на друга. на некоторых есть колонны, лепные детали, ниши. особенно красивы недавно реставрированные дома, они привлекают взгляды прохожих.              транспорта на краснооктябрьской немного, в основном это легковые машины. шумной мою улицу назвать нельзя. на ней часто встречаются двухэтажные дома с двориками, где любят посидеть и поговорить соседи.              мне дорога улица моего детства - улица, по которой я хожу каждый день в школу, а вечерами гуляю с друзьями. она навсегда останется в моем сердце. 

 Я вважаю, що  молодь, не сприймаючи життєвий дослід старшого покоління, чинить велику помилку, а  потім шкодує про це. Мрія кожних батьків - це виховати свою дитину в любові й добробуті. Порадами вони намагаються захистити свою кровинку від необдуманих вчинків і, спричиненої ними, небезпеки. Але чим доросліше стає дитина, тим менше уваги вона звертає на поради батьків. Постає питання: до яких наслідків може призвести така поведінка? І чи завжди потрібно слухати поради батьків? 
  Відповідь я пропоную знайти на сторінках роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Мати Чіпки Варинеченка - Мотря - бажала сину кращої долі, а він, потрапляючи під вплив жорстокого оточення, забуває про материнську любов і стає на шлях духовної деградації й злочину. Але навіть в такій ситуації, Мотря ще має надію повернути сина на істинний шлях, вона не відвертається від нього, а всіляко допомагає, за що потім отримує "винагороду" - Чіпка виганяє її з дому. Чи не знаходите ви причину такого нещастя у відношенні сина до матері? Будь Чіпка розумніший, навіть такі обставини, як жорстоке оточення і суцільна несправедливість, не змогли б зломати дух людини.
  Ще, я вважаю доречним, навести приклад з власного досвіду. Був такий період мого життя, коли я потрапила під вплив сучасних журналів і телівізійних передач, які нав"язували кожному власні думки. Тоді я не розуміла, того аспекту, що не в моїх інтересах слідувати цим порожнім словам, які створюються лише  для ввигоди підприємців. Нажаль, я слухала їх  дуже уважно і закривала вуха, коли мені починали щось радити мої батьки. Я дуже шкодую про це. Я мала багато марних клопотів, що інколи породжували  погані наслідки. Я рада, що все-таки мої друзі відкрили мені очі. Я почала прислухатися до слів батьків і зрозуміла, що це і є та єдина істина, яка є вказівником на життєвій дорозі. Зараз я впевнена, що у майбутньому не припущусь подібних помилок. 
   Отже, батьки - це наближчі люди, для кожної людини. Вони дарують нам часинку свого досвіду і наша вдячність повинна бути безмежною. Таким чином, прислуховуючись до порад і користуючись ними на життєвому шляху, ми полегшуємо життя собі і знімаємо важкий тягар турбот і переживать з душі батьків.