1. Спонукальним є речення
В Хай учні виважують кожне слово твору.
2. Односкладним є речення
Г Дешеву юшку надвір виливають.
3. Неповним є речення
В Чекаю слушної пори.
4. Поширеним є речення
А Світлана — стріляна птиця.
5. Вставне слово активізує увагу слухачів (читачів) у реченні
Б Орфей, до речі, також був фракієць.
6. Двома звертаннями ускладнено речення
Б Візьміть мене братом, дерева, візьміть мене в прийми, ліси.
7. Пунктуаційну помилку ДОПУЩЕНО в реченні
А ріка життя все шумить, і піниться, і стогне.
8. Лише словосполучення записано в рядку
В перешіптуватися з подругою, варити борщ, ті витребеньки
9. Установіть відповідність.
Член речення Приклад
1 підмет слова
2 присудок дарують
3 обставина в цю пору
4 означення не сміливі.
10. Установіть відповідність.
Вид односкладного речення Приклад
1 означено-особове Г Старі фотографії на стіл розклади.
2 неозначено-особове В Коней на переправі не міняють.
3 узагальнено-особове А У селі встають рано.
4 безособове Д Про любов хочеться кричати на весь світ
Відокремлений член речення Приклад
1 додаток А В житті ти мною згордувала, моє ти серце надірвала.
2 обставина Б Сніг іде і, сяйво розливаючи бліде, зволожує афіші.
3 означення Г Стривожені світлом, звірятка збилися в одну купу.
4 прикладка В Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.
12. Установіть відповідність. Пунктограма Приклад
1 тире між однорідними членами речення Б Мар’яна не йшла — летіла до свого милого.
2 тире при відокремленій прикладці В Обов’язково відвідайте Чигирин — славне козацьке місто.
3 тире між підметом і присудком Д Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
4 тире в неповному реченні Г А навколо — тихий шепіт верби і вітру.
Объяснение:
Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.
Спочатку бабуся замішує тісто, додаючи в нього дріжджі, яйця, цукор, масло, борошно, молоко. Вона вимішує тісто ложкою, тоді руками, а потім смішно б'є тісто кулачками та об стіл. Вимішане тісто кладе у дерев'яну діжу, щоб підходило. Вона каже, що у дерев'яній діжі тісто пахне смачніше, бо там живе давній дух предків. Поки тісто підходить, бабуся готує начинку для пиріжків: капусту, товчений горох, ягоди вишні, мак. Від швидкої роботи на обличчі у бабусі виступають крапельки поту, але вона на це не звертає увагу. Вона не стомлюється, бо хіба ж можна втомитись від улюбленої справи?
Мені подобається гати, як росте тісто у діжі, а іноді аж вилізає звідти. Ось тісто вже готове. Бабуся виробляє невеликі формочки пиріжків, кладе в них начинку і викладає на змазані олією листи. Треба почекати, щоб пиріжки підійшли. Потім бабуся змазує пиріжки збитим яйцем і ставить їх у піч. Перед цим піч витоплена до певної температури. Закриває піч заслінкою і чекає десь хвилин 15—20. Ось тепер вона може трошки відпочити. Я так люблю ці хвилини. Моя бабуся лагідно посміхається, гладить мене по голівці, ніби маленького, а інколи ще й пісню співає. І таким теплом, радістю віє від неї, що я забуваю про всі свої невдачі, і теж чекаю пиріжків. І от прийшов довгоочікуваний час. Бабуся бере лопату, дістає нею листи. На столі, застеленому білою тканиною, вона викладає пиріжки. Накриває їх теж біленькою тканиною. Я завжди дивувався, для чого це? Але моя втіха, моя бабуся таємниче мені шепоче: "Не займай, встигнеш, хай пиріжечки вільно подихають, відпочинуть". Так воно і є. Пиріжки духмяні, м'якенькі, так і ваблять до себе.
