Сербина
26.07.2020 23:34

Діалог з лікарем трамптологом

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
SashaZaisnik1
28.05.2021 23:54
Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. кожний народ використовує те, що придумали інші. якщо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо кожного дня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. я спеціально знайшов "словник іншомовних слів" і перегорнув його. і що ви гадаєте? просто у власній квартирі я знайшов безліч предметів, до яких ми звикли і навіть назви яких нам рідними. але ж слова "телевізор" і "телефон" мають грецьке і латинське походження: tele (з грецької) означає "далеко", "далекий", video (з латинської) — "здатність бачити", phone (з грецької) — звук. магнітофон — від грецького magnetis — магніт і phone. у кожній квартирі є диван, а слово це персидського походження. у мене, наприклад, є акваріум, це слово прийшло з латинської мови і означає "водоймище". а ще помідор, каструля, термос, папір. якщо звернути увагу на слова, якими ми користуємось в школі, то побачимо, шо тут теж іншомовні слова відіграють головну роль. більшість назв предметів (біологія, зоологія, ботаніка, ія, ія, література) мають іншомовне походження. наприклад, bio — (з грецької) — життя, logos — поняття, вчення, geo — земля, grapho — пишу, ія — землеміряння, ботаніка (від botane — трава, рослина) — наука про рослини, зоологія (від toon — тварина) — наука про тварин. слово "література" прийшло з латинської мови (від litem — буква). завдяки телебаченню, радіо, а зараз ще й інтернету (слово ійського походження) зв'язки між людьми і мовами поширюються, до нас приходять дедалі нові слова, що відображають факти сучасного життя. 
0,0(0 оценок)
Ответ:
Farpli
13.10.2022 00:09

Перший хліб. Ніде у світі того не роблять, що роблять лемки, освячуючи перший хліб. Обирають найбільшу піч у Зелених Млинах, за коровайниць, ті випікають велетенський коровай, із нього мелива, одягають хлопця і дівчину в старовинний національний одяг, покладають їм пшеничні вінки на голови, тоді беруть коровай на рушник і через усе село з музиками несуть до майдану. На майдані процесію зустрічає натовп, перед яким стоїть стіл, застелений білою скатертю. З натовпу виходить найстарший із лемків і найстарша з лемківень, також у старовинних костюмах, приймають коровай від молодих і дарують його народові — покладають на стіл. Старий говорить якісь високі слова про хліб, про одвічне благо мати його сьогодні та повсякчас, про щастя сіяти та збирати його, про землю, яка ні до чого не здатна без людської любові та без наших рук. Тоді бере ножа, і, доки музики грають «Твій день настав», лемки підходять до столу породинно, і кожна з родин отримує свою частку короваю, до числа їдців. Вільно той шматок поділити і з’їсти тут же таки і вільно однести додому й причаститися новим хлібом у родинному колі, після чого дозволено всім учиняти хліб з нового врожаю.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота