В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.
Доброго дня, колего. Хочу у Вас дещо запитати.
- Вітаю Вас, будь ласка, запитуйте, а я Вам з радістю відповім. (складносурядне)
- Скажіть, як Вам вдається пекти такі чудові пиріжки і де ви цьому навчилися? (складносурядне)
- Я радий, що Вам подобається моя випічка, і я Вам відкрию деякі секрети. (складносурядне). Ніколи не засипайте борошно у молоко, а навпаки - наливайте молоко у борошно. (складносурядне).
- Так просто?
- Ні, не просто. Давайте ми з Вами зустрінемось пізніше, і я Вам розкрию, ще деякі секрети. (складносурядне)
- Домовились!
