Спишіть речення, розставляючи ромаділові знаки. I. Biв свою нескінчену пісню струмок і по крутих стежка ступала з каменя на камінь обережна сярна до водопою (г. Tone ник). 2. Навколо старі дерева вели спокійні розмови а молоді бері жартували з вітром завжди ніби вабили його легеньким листом (О. Іваненко). 3. Заснули верби на облозі і вітер задрімав (а. Там 4. Хіба що-небудь трісне і в ту ж мить затихне або зірветься anni ніла рибка і різко відрахнувшись від човна цене в сутінках (rТе тюнник). 5. Тільки сонце сміхом як не присне та тополі варто стоять (Б. Олійник).

Існує на світі країна Українська мова. У цій країні живуть частини мови- самостійні і службові. Самостійні мають своє лексичне значення і запитання, а службові лише допомагають їм. Самостійни частини мови можуть бути у реченні другорядні і головні. Головні несли у собі найважливішу інформацію, а другорядні лише її доповнювали. І так було завжди. Але одного сонячного дня другорядні члени запитали у головних: "А чому це тільки ви найважливіші?! Ми теж хотімо бути головними!",- рішуче вони сказали. Головні не погодились зрекатися свого місця і не поступились. Тоді і ропочалася між ними ворожнеча.

ответ: На подвір’ї було вже зовсім видно, хоч сонце ще не зійшло. Схід палав

рожевими фарбами, в глибині неба пливли легенькі хмаринки. Не вперше

Мишко прокидався рано. Не раз схід сонця заставав його на річці. Та хіба був

тоді час дивитись на рожеві заграв, на безкрає небо, на оці хмаринки кучеряві

й рухливі! Перед очима тремтіли прозорі хвилі, а по них стрибав сонячним

зайчиком поплавець з гусячої пір’їнки. Десь там у незмірній глибині теж

синіло небо, пливли хмари, тремтіли рожеві сонячні стрічки. Але Мишко

тільки й знав свій поплавець і не зводив з нього очей.

Йому здалося що лише тепер він уперше побачив навколишній світ в

усій його неосяжній красі, і ці гарячі барви літнього ранку, і це чудове небо, і

вербу, і старі вкриті зеленим мохом ворота, і велетенський осокір. Яке воно

все чудове, яке рідне близьке серцю!

Объяснение: