Доповнити початки складних речень так, щоб утворилися безсполучникові, враховуючи типи смислових відношень, зазначені в дужках 1. Культура мовлення – це духовне обличчя людини …(пояснення). 2. Основою мовленнєвої культури є грамотність … (доповнення). 3. Будеш вслухатися в живе мовлення, користуватися словниками, вдумливо читати літературу … (умова-наслідок). 4. Треба активно розвивати своє мовлення …(пояснення).
5. Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення … (причина). 6. Людина ясно, логічно мислить …(зіставлення).7. І навпаки, в людини немає думок …(наслідок).

І. Ходити - сходити;

писати - списати;

шити - зшити;

губити - згубити;

топтати - стоптати;

кидати - скидати;

ховати - сховати;

фантазувати - сфантазувати;

єднати - з'єднати;

сипати - зсипати;

чистити - зчистити;

брати - зібрати;

вести - звести;

косити - скосити;

штовхнути - зіштовхнути;

їсти - з'їсти;

хотіти - схотіти;

куштувати - скуштувати;

танцювати - станцювати;

грати - зіграти.

    Вид дієслова  у більшості слів  змінюється (недоконаний - доконаний). Перед глухими приголосними к, п,  т, ф, х (словесна формула кафе  «Птах») пишемо с-.

ІІ. У садку потрібно скосити траву і зчистити від піску доріжки біля альтанки. Андрійку, ти можеш до зібрати скошену траву і зсипати її у яму?

1. Слова і словосполучення, що виражають упевненість, достовірність того, про що говориться в реченні: безумовно, безперечно, без сумніву, очевидно, дійсно, справді, звичайно, правда, певна річ: Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.2. Слова і словосполучення, що виражають непевність, припущення, гаданість повідомлюваного в реченні: мабуть, може, може бути, здається, як видно, вочевидь:Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки вночі покрились листям (Ю. Збанацький).3. Слова і словосполучення, що виражають радість, задоволення, незадоволення, співчуття, жаль, здивування: на жаль, шкода, на радість, на щастя, на сором, дивна річ, як на біду, як навмисне: Населення, на диво, зустріло нас привітно (Я. Баш).4. Слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваної думки з попередньою, на послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, інакше кажучи, наприклад, однак, навпаки, таким чином, значить, отже, словом: Тільки в середині червня роботи, нарешті, були завершені.5. Слова і словосполучення, що вказують на джерело повідомлення: з точки зору, на мій погляд, на думку, за повідомленням, як кажуть, як відомо, як зазначено, по-моєму, по-твоєму, по-вашому: Сміх, кажуть, віку додає (Ю. Збанацький).6. Слова і словосполучення, які вживаються для того, щоб активізувати увагу слухача або читача: знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте: Але доля звела нас дуже близько і,повірте, здружила (Ю. Збанацький).Вставні речення здебільшого виражають ті самі значення, що й вставні слова і словосполучення.Вставними можуть бути речення означено-особові (це добре знаю, думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз), неозначено-особові (як про це кажуть, як про це думають), безособові (нам думається, треба сказати).Вставні слова, словосполучення і речення найчастіше відокремлюються комами:Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулися голоси (С. Журахович); Перші олімпійські ігри, за народними переказами, відбулися 776 року до нашої ери.Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире. Стоять вони або в середині речення, або в кінці:У всьому світі (не секрет!) зростає наш авторитет (С. Олійник); Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома) (М. Нагнибіда); Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер — пора настала — хуртовина загуляла (Янка Купала).