1. Iменник- це самостiйна частина мови, що означае А ознаку предмета Б дiю предмета В предмет 2.Iменник вiдповiдае на питання А хто? що? Б який? чий? В скiльки? котрий? 3.Iменник у реченнi може бути А обставиною i означенням Б пiдметом i присудком В будь-яким членом речення 4. Усi слова - iменники в рядку А науковий, научити Б наука, науковець В по-науковому, научений 5.Iменник велич утворено А префiксальним Б суфiксальним В безафiксним 6.Незмiнюваний iменник у рядку А олiвець Б олiв"е В омар 7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити? В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета 8.Початкова форма прикметника- це А називний вiдмiнок множини Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду В називний вiдмiнок однини жiночого роду 9.Прикметник трикутний утворено А префiксально-суфiксальним Б префiксальним В основоскладанням 10.Усi прикметники - якiснi в рядку А смiшний, цiкавий, дiдiв Б веселий, дерев"яний, синiй В гучний, близький, наполегливий 11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники А якiснi та вiдноснi Б вiдноснi й присвiйнi В якiснi та присвiйнi 12. Коротку форму мають прикметники А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини В усi
