маруся богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею. та читаючи думу, вчитуєчись в її зміст постає питання - чи справді вона була такою? а чи ж була звичайною зрадницею.
відповідь на це питання є досить неоднозначною. з однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. звикла до турецької розкоші і лакомства поганого. з іншого вона просто жертва подій. бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисне для україни. саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.
тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві
Объяснение:
Поет - механік людських мас, Динамомайстер, будівничий,
повстань майбутнього сурмач, що конструює День над Hіччю.
Куди ж поділа, Степова Елладо, варязьку сталь і візантійську
мідь?
О, плоских ріль піский хрести, — Прабатьківщино! Годі,
годі: вся серця кров отам, на Сході, де недовершеная — ти.
Ти, красо землі несказанна нам немудрим — даремний дар!
Знаю — медом сонця, ой Ладо, в твоїм древнім тілі — весна.
Куди ж ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста.
Гей, ідіть, благодатні зливи! Випадайте перлисті роси! Хай нап’ються до несхочу ниви. Хай дівчата помиють коси.
