"ніде пальцем ткнути"
яка синтаксична роль?

Ми не можемо побачити час, але саме з його до ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоча його не можна помацати руками. Також його не можна розтягнути, прискорити або стиснути за власним бажанням. Але іноді нам здається, що час йде так повільно! Наприклад, коли чекаєш кінця уроку. А веселий день, повний розваг, проходить так швидко! Тому мені важко повірити, що години і хвилини завжди однакові.

Вважається, що ми не можемо керувати часом. Наприклад, я не можу повернутися в вчорашній день і відповісти на минулому уроці краще, ніж я вже відповів. Або відправитися в середньовіччя і поспілкуватися там з лицарями. Та епоха вже в минулому.

-Ох Олеся, що ж ми будемо робити на канікули?
-Звичайно, відпочивати!
-Я це розумію- сказав Тарас- але як?
-Треба культурно відпочивати. Тому ми поїдемо на природу.
-Звичайно, як я не здогадалася. 
Друзі приїхали в ліс та знайшли галявину біля річки. Вони почали обідати Олеся витягла сумку на почала їсти. Вона відкрила пляшку з Лимонадом та випила його не поділившись з Тарасом. Тарас буркнув щось собі під ніс:
-Єх...як тах можна. А ще подруга називаеється...
Олеся нічого не сказала та викинула в річку сміття.
-Ти що?
-Та нічого.
-Ти-ти річку там забрудниш.- сказав Тарас.
-Ти як вчитель не можеш відпочити. Все якісь правила. Так не можна жити.
-Якщо кожен українець викине в річку сміття. То цей вік ми не прожевемо.
-Так..вибач- стало соромно Олесі