Розставте розділові знаки, визначте в дужках після дієприслівників їх час і вид. 1. Отак сплелись життя і пісня переливаючись в одне.
2. Сонце досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках струсонуло на сніги вінець проміння, кинуло на небосхил бузкові барви і легко впаялось у промерзлий край землі.едлітні в повінь лагідну свою.
4. Плавці мчали до берега захлинаючись водою пробиваючись крізь кригу.
5. Дівчина стрепенувшись підвела голову.
6. Одарка як різала ножем хлібину притиснувши до грудей так і держить її
3. Натрудившися у квітні перецвівши у маю йдуть дерева перотетерівши.

Головні персонажі повісті — Ява Рень і Павлуша Завгородній — звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни". Звідки таке незвичне ім'я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо". Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.

Жизнь это бесценный подарок, которым нужно дорожить. Когда зародилась жизнь на земле, ученые точно сказать не могут, но они знаю, что на соседних планетах жизни нет, возможно, она была когда, но по каким-то причинам исчезла. Поэтому мы должны ценить свою планету и дорожить ею.

Каждый человек должен радоваться тому, что он живет на земле, и при этом должен уважать не только жизнь остальных людей, но и каждого животного, насекомого и растения. Нужно понимать, что создать что-то искусственно и вселить в него жизнь невозможно. Люди уже научились делать роботов, создавая им искусственный интеллект, но вложить в них душу они не могут.

Нужно ценить свою собственную жизнь, радоваться каждому прожитому дню, и не в коем случаи не отбирать жизнь у других. Ни у кого нет на это право.