- як добре, що якийсь мудрий чоловік придумав школу. я так люблю ходити до школи. стільки нового пізнаю щодня! а ти?
- я? не знаю… я хотів би, щоб ще тривали зимові канікули. надворі так гарно! стільки цікавих зимових розваг! а треба йти до школи…
- у школі цікаво. також можна поспілкуватися із однокласниками.
- так, може й цікаво. але треба довго робити є завдання.
- я стараюся зосередитись, добре і швидко зробити є завдання. тому маю час на розваги.
- і вставати треба рано. а так хочеться поспати.
- ти, напевно, пізно лягаєш спати. попробуй змінити своє ставлення до навчання. вчасно виконуй завдання, тоді з іншим настроєм будеш іти на уроки.
- гаразд. попробую. дякую за пораду. бувай!
- бувай!
Прості:
Недурно всі в сім'ї взивали його "свекром".
Що мені та школа — хліба дасть?
Хай його батько стеряється!
Десь ти, Василю, старшиною будеш колись, що такий сердитий!..
Ги!.. — засміявся Василько, соромливо закриваючись рукавом.
Складні:
Дома Василько часом як почне "старувати", то всі тільки дивуються!
Батькова розмова йому до вподоби, проте він стережеться, чи не жартує батько.
Мати стягла з жердки свитинку, червоного пояса — кличе Василька одягатись.
Василько зліз з полу, взяв палець у рот, боком виходить на середину хати.
В громаду ходити — Василько залюбки ходив би, а от податки платити — то вже й не до душі йому...
