Фонетичний розбір слова «джміль»

Кам’янець-Подільська фортеця — одна з найпопулярніших принад Поділля. Але саме за останні декілька років фортеця почала змінюватися та оживати. Кам’янець-Подільський замок перетворився зі звичного музейного комплексу на живий організм, де різноманітні майстри займаються традиційними ремеслами: лучництвом, гончарством, різьбярством і випіканням хліба за традиційними рецептами. Історична реконструкція дала цій споруді новий подих, а відвідувачам — можливість не лише побачити історію, але й ненадовго зануритись у неї.

Фортеця оточена каньйоном, унизу якого протікає річка Смотрич. Вона петлею огинає острів, створюючи неймовірні краєвиди. Саме завдяки такому вигідному розташуванню Кам’янець-Подільську фортецю прийнято вважати однією з найбільш неприступних на теренах сучасної України. Її вдалося захопити лише двічі в історії, отож кам’янчани щиро пишаються своєю минувшиною.

Рідинні манометри для вимірювання тиску від 100 до 160 мм рт. ст. заповнюють ртуттю, манометри, за до яких вимірюють різницю тисків у межах від 10 до 100 мм рт. ст., заповнюють водою або іншою рідиною.
Деформаційні манометри дуже поширені, такий манометр винайшов у 1848 р. французький учений Е. Бурдон; у таких манометрах вимірюваний тиск або різниця тисків визначають за деформацією пружного чутливого елемента.
Деформаційні манометри з трубчастою пружиною (це металева трубка, яка закрита з одного кінця, а другий кінець приєднується до середовища, тиск у якому потрібно виміряти) називають трубчасто-пружинними (якщо збільшувати тиск всередині трубки, вона почне розгинатися; цей рух трубки через спеціальні пристрої буде передаватися до стрілки; вона фіксуватиме на шкалі манометра значення тиску).