Справжнім символом і окрасою Харкова ось уже майже п’ять з половиною десятиліть є пам’ятник великому синові українського народу Т. Г. Шевченкові в затишному саду, названому його іменем. Цей монумент вважається одним з кращих пам'ятників Тарасові Шевченку в світі
Він створений видатним скульптором М. Г. Манізером. Величний багатофігурний монумент належить до кращих скульптурних творів нашої країни.
Постать Шевченка сприймається досить реально: зосереджене обличчя, проникливий погляд очей, міцно стиснуті вуста — все це переконливо передає внутрішній стан поета. Він стоїть, глибоко замислившись. Енергійним жестом ніби скидає одвічне ярмо рабства, надихає поневолений народ України на боротьбу.
Дмитрику, підеш грати у футбол, якщо виконаєш домашнє завдання.
Вибач, як що не так.
Якби ви вчились так, як треба, то й мудростьби була своя. (Т.Шевченко)
Стався до людей так, як би ти хотів, щоб відносилися до тебе.
Марійка захворіла після того, як вийшла прогулятися без верхнього одягу, зате набралася досвіду і більше так не робитиме.
За те, що ти так вчинив, Андрійку, тебе чекає покарання.
Мудрець говорив не голосно, проте його всі чули. Він говорив про те, що ніхто не знав.
Щоб отримати високу оцінку, потрібно добре постратися.
Що б не сталося, не втрачай віри в себе!
Всім було весело, причому ніхто не вживав спиртного :)
При чому тут я?