Довіряй, але перевіряй – так говорить народне прислів’я. Йдеться про спільне найбільш доцільне ставлення до інших людей. Тобто потрібно в цілому висловлювати певне позитивне відношення, але при цьому не покладатися на інших надмірно.
Довіра є можливість повністю покластися на іншу людину. Коли ви комусь довіряєте, то і перевіряти нічого не потрібно. Саме в цьому справжня суть істинної довіри: ви завжди впевнені в іншій людині, в будь-якій ситуації.
Звичайно, тут мова йде про ідеальний варіант, який не завжди існує в цьому світі. Як правило, люди навіть не особливо можуть довіряти самому собі, не тільки іншим. Багато людей легко змінюють власні погляди і думки, тобто стають іншими.
Найелементарніший приклад ігається у дітей, які говорять про те, якими незалежними і цікавими людьми вони стануть. Дитина, яка хоче стати дорослим, дивиться на чужі негативні якості і думає, як стане зовсім іншою і не такою. Проте, з віком з’являються справи, турботи і яскрава особистість перетворюється в банальність.
Чи могла така дитина довіряти самій собі? Навряд чи. По суті, таким людям потрібно довіряти не собі, а перевіреного досвіду.
