1 Визначте рядок, у якому вказано всі граматичнi категорії дієслова: а) вид. час iб, особа, рiд число; б) час, особа, число, вид., дієвiдмiна іб; в) вид, час, особа, число, рід іб. дiєвiдмiна: г) дієвідмiна іб, вид, особа, час; г) число, час, вид, дієвiдмiна іб. 3. Укажіть рядок, у якому правильно визначено граматичнi категорії початкової форми дієслова: а) вид, час; б) вид, час, число в іб; г iб, час; ґ) вид, 4. Укажіть рядок, у якому всі дієслова належать до особових форм: а) працюючий, написав би, пiдiйдемо, читатиму, виконано; б) дивіться, прибіжу, буду спати, турбуються, хвилюються; в) пожовк, побiлений, спiваючи, зрізав би, кипіти; г) не бажати, любитиму, перепитав би, заздрити, бринить; г) спиш, порадив би, відзвітувала, подорожуючи, відпрацьовано. 5. Визначте речення, у якому дієслово виступає у ролі обставини, а) Прiсне тiсто треба розмішувати на сироватці з яйцем (З кулінарної книги). б) Я лукавити словом не вмію (Г.Чубач). в) Виходить дiвчина iз хати води з криницi набирати (А.Малишко). г) Лабіринти життєві круті, але вчись володİть для душі (М.Федунець). Ґ) Вiтер калину гне, цвіт обриває геть (В.Шовкошитний). 6. Укажіть речення, у якому синтаксична роль дієслова - означення. а) Чоловіки стають до бою, коли боронять найдорожче (О.Маландій). б) Найтяжчі рани вигоïть природа, лишень довiрся мудрості (Т.Севернюк). в) Нема спочину думi хлібороба, допоки сонце й люди на землi (В.Кузьменко). г) Бажання творити добрi дiла зосталося у мене на все життя (О.Довженко). Ґ) Щастя ніколи не стане жар-птицею, що роняє перо iз хвоста (Є.Летюк

Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба. 

Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити. 

Психологи кажуть, що справжній компроміс - вміння пожертвувати меншим, щоб в результаті отримати більше. Давай розберемося, як це правильно робити. Ти дуже пишаєшся тим, що у відносинах зі своїм чоловіком ніколи не йдеш на компроміс. Не зійдетеся, наприклад, в думках, на яке кіно відправитися суботнім вечором, і ти замовкає.

Мовчати ти, звичайно, вмієш талановито: не розмовляєш із чоловіком, немов не помічаєш. Чоловік після декількох годин інтриги в мовчанку капітулює. Але от парадокс: начебто все відбувається так, як хочеться тобі, але ти останнім часом ходиш незадоволена: помічаєш, що щось у відносинах змінилося, з'явилася холодність, чоловік майже нічого не пропонує тобі, більше часу став проводити на роботі або в компанії друзів. І ось ти та інші не менш принципові панночки, що хочете бути щасливими в особистому житті, повинні згадати поради сімейних психологів: застава гармонійних відносин - це, насамперед, вміння вести діалог і йти на компроміс. 

Хочеш жити в злагоді - погодься! Так уже виходить, що мистецтвом компромісів - умінням пожертвувати меншим, щоб в результаті отримати більшу, у шлюбі відають жінки. Ми повинні бути тонше, гнучкіше, мудрішими, відхідливі. Тільки зверни увагу: все це зовсім не означає, що дами повинні завжди йти на поступки і в усьому погоджуватися зі своїми благовірними. Такі односторонні поступки ні до чого доброго не приведуть. Рано чи пізно вічно поступається сторона, незадоволена цим фактом, все одно забуде всі свої благі наміри і заявить: "Набридло! Досить!" По-хорошому, на поступки доведеться йти і другій половинці. Але от біда, вона вже й забула, як це робиться, адже весь цей час лише прихильно приймала. Загалом, ситуація виходить тупиковою. Для цього ми повинні користуватися компромісом - умінням пожертвувати меншим, щоб в результаті отримати більше. Щоб ситуацію змінити, ми повинні вміти знаходити компроміси і вчасно пропонувати їх нашим коханим. А якщо при цьому ти зможеш переконати коханого, що це його ініціатива, що це він - розумниця, світла голова і кращий на світі чоловік - запропонував такий блискучий вихід із ситуації, то це і зовсім вищий пілотаж. 

Поступки за правилами Щоб компроміс (у хорошому сенсі цього слова) в сімейних відносинах повністю себе виправдав, "користуватися" їм потрібно, дотримуючись правил. Щоб досягти згоди, чимось поступитися повинні обидва партнера. Наприклад, він хоче піти на футбол, а вона на концерт улюбленої співачки. Обговоривши всі можливі "за" і "проти", вони, щоб нікому не було образливо, вирішують піти ... в кіно на фільм, який обидва хотіли подивитися або знаходять інше компромісне рішення. В результаті і він, і вона залишилися задоволені тим, як провели вечір. 

Існує правило , за яким той, хто пропонує компроміс, повинен спочатку поступитися партнерові, і лише потім подумати про поступки для себе. Причому робити це потрібно добровільно, не перетворюючи його на своєрідний шантаж: Ти мені - я тобі. Наприклад, ти хочеш піти в кафе з'їсти шоколадний десерт, а він мріє про піцу. Тоді ти пропонуєш: давай сьогодні дійсно підемо в піцерію, і я обмежуся овочевим салатом, а наступного разу ми неодмінно підемо в кафе-кондитерську. Будь вдячна за поступки. Навіть якщо коханий не довів обіцяне до кінця. Скажімо, ти просила його прибрати в квартирі. І хоча у партнера були інші плани, він поступився. Він склав речі в гардероб, пропилососив, а ось витерти пил забув. Не варто вказувати йому на "хвости", навпаки, подякуй його. Здається, після цього партнер буде куди частіше йти назустріч. І взагалі компроміс справа хороша.