ответ:Це питання водночас і дуже легке, і дуже важке. Нібито зрозуміло всім: учитися потрібно, щоб багато знати, вміти, одержати професію, стати ким хочеш, а потім добре працювати, багато заробляти, допомагати батькам, завести родину тощо.
Насправді все це не відповіді. Звичайно, якщо зовсім не вмієш читати, рахувати і писати, жити майже неможливо. Це теж усім зрозуміло. Але от як учитися? Скільки вчитися? Чому вчитися? Це питання непрості. І на кожне з них можна відповісти по-різному, написати чимало.
Я думаю, якщо сказати коротко, учитися потрібно для того, щоб стати необхідним багатьом. Адже з розумною, тобто з грамотною по-справжньому людиною, усі хочуть спілкуватися, дружити, проводити цікаво час. А я вважаю, що це щастя, коли поруч із тобою люди з різними характерами й звичками, різним життєвим досвідом і умінням.
І кому цікавий дурень, обмежений, темна, безглузда недолюдина? І навіщо такому дане єдине коротке життя? Не вчитися — це означає не жити.
Объяснение:
Объяснение:
Пропоную скласти такий веселий діалог:
- Привіт, Оленко. Як
справи? Тільки кажи швидше, бо я до школи йду.
- Привіт, Марусю, все
добре. А чого ти так пізно йдеш до школи?
- Чого це пізно? Зараз же
сьома ранку!
- Ти помиляєшся, Оленко.
Зараз сьома вечора.
- Та невже. І дійсно, на
телефоні написано, що зараз дев’ятнадцята година.
- Як ти могла ранок з
вечором переплутати?
- Сьогодні після
тренування я прилягла подрімати. А коли прокинулась, вирішила, що вже ранок.
- То ти й поснідати
встигла?
- Уяви, так. Оце дивна
історія сталась.
- Навпаки не дивна, а дуже
весела. Вертайся скоріш додому, бо скоро
стане темно. Та й школа вже зачинена.
- Дякую, дуже добре, що
тебе зустріла. На все добре!
- Бувай
