Написати діалог про війну на сході україни 12 реплік

1. І знов лечу. ( лечу - присудок, односкладне неповне, дієслівне, означено-особове )

6.Не діли шкуру невбитого ведмедя. ( не діли - присудок, односкладне, неповне, дієслівне, означено-особове )

2.Оце, синку, як прийдеш, поклади хліб на стіл.. ( прийдеш, поклади - присудок, односкладне, неповне, дієслівне, означено-особове )

7.Поганому виду нема стиду. ( нема - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, безособове )

8.Світає.. Край неба палає. (світає - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, безособове )

3.Послухаємо музику? ( послухаємо - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, узагальнено-особове)

9. Пахне спечений хліб. ( хліб - підмет, пахне - присудок, двоскладне, неповне )

4.Лікарські рослини вживають у вигляді відварів. ( вживають - присудок, односкладне, неповне, дієслівне, неозначено-особове )

10.З відкритих дверей віє холодом. ( віє присудок, неповне, односкладне, дієслівне, безособове )

11 Ось і Каховка. ( Каховка - підмет, односкладне, неповне, називне )

5.Довіряй, але провіряй. ( довіряй, провіряй - присудки, односкладне, неповне, дієслівне, означено-особове )

12.Посадили над козаком явір та калину. ( посадили - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, неозначено-особове )

Підмет підкреслюється однією рискою, присудок - двома.

З водою жарти погані. Зразу за селом буде поріг, то ти не ходи через нього, потонеш. Тут навіть у високу воду на моторах тонуть. Як побачиш попереду підвісний міст через річку, то, не доходячи до нього, приставай до берега. Попроси мужиків, вони до перенести твоє чудо.Обноситись мені не хотілось, і не тільки через лінощі, тут ще й гонор заговорив. Як можна було не скористатися з нагоди випробувати себе і корабель у по-справжньому небезпечних умовах? Побоюся - потім ніколи не прощу собі. Нічого не сказавши старому, попрощався і поволі поплив, внутрішньо настроюючись на випробування.
Небезпека збільшувалась ще й тим, що по річці несло колоди, на порозі вони ставали сторч, перекидались. Якщо така колода впаде на човен, вона потрощить його на друзки. За кілька кілометрів до Зарєчинська почався сплав лісу. На валунах порога і вздовж берега - скрізь завали з колод.
Не залишаючи часу на роздуми і вагання, я швидко вивів човен на стрижень. Виждавши, поки між колодами, що пливли, утвориться прогалина, кількома дужими гребками кинув човен у напрямку порога. Останнє, що я встиг помітити на березі, - це люди, які, розмахуючи руками, бігли від мосту до води. Коли човен ковзнуло вниз, у мене захопило подих. Вал з розгону вдарив у спину, і я втримався тільки тому, що міцно вперся ногами в палубу. Вода перекотилася через човен, і він знову пірнув носом униз. Мене ще раз обдало водою з голови до ніг, а потім човен пішов перевалюватись із хвилі на хвилю, дедалі менше черпаючи її носом…