Есе моя громадська позиція

Я тобі напишу кілька прислів'їв, а одразу після кожного з них вкажу прислівник(з цього ж таки прислів'я та його(прислівника) характеристику) Ну ось, пояснювати я не вмію, та сподіваюсь, зрозумієш)) 

1. Гарно того вчити, хто хоче все знати. 

Гарно -  розряд - якісно-означальне, похідний(походить від прикметника, утворився суфіксальним за до суфіксу -о), синтаксична роль -  присудок(якщо точніше - частина складеного дієслівного присудка - гарно вчити) 

2. Недовго цілився, та добре попав.

Недовго - розряд - часу б творення - префіксальний( беремо прислівник довго та додаємо до нього превікс не-), синтаксична роль - обставина. 

Звідси ж беремо інший прислівник: 

Добре - розряд - якісно-означальний б творення - суфіксальний(за до суфіксу е-), синтаксична роль - обставина. 

Вибач, я вже майже нічого не пам'ятаю з цієї теми, тому до тим, що згадала) 

Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.

На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.

І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.