Відображення давніх традицій ставлення до природи

1) г

2)а

3)г

4)а

5)б

6)б

7) 1.в   2.а   3,д   4.б

8) 1.г   2.в   3.а     4.д

власне висловлювання

 " Мрію я словами відмикати людське серце...Цю скарбницю мрій"

  Так словами ми спілкуємося. По-перше, їх дуже багато. До кожного слова наша уява малює його значення. Ніякі звуки не можуть замінити усього багатства слів. По-друге, кожне відкриття можна описати словесно новими словами, збагатити мову. Мова дає змогу читати книги, пізнавати світ. По-третє, як душевно мелодію можуть прикрасити слова. Багато чарівних пісень просто не існувало би без мови.  

   Мова – це велике досягнення людства. Тому треба знати її.

Нетлінним ввійшло (присудок: прикметник, дієслово) „Слово о полку Ігоревім”  (підмет: іменник, прийменник, іменник, прикметник) в (прийменник) золоту (означення, прикметник) скарбницю (обставина, іменник) людства (означення, іменник), бо (сполучник) таїть (присудок, дієслово) воно (підмет, займенник) нев'янучої (означення, дієприкметник) краси (додаток, іменник) поетичні (означення, прикметник) образи (додаток, іменник), бо (сполучник) вчить (присудок, дієслово) нас (додаток, займенник) любити (додаток, дієслово) Вітчизну (додаток, іменник) і (сполучник) її (означення, займенник) синів (додаток, іменник) (М.Рильський).
Схема: [ ], бо ( ), бо ( ). Питання (стрілочки) треба ставити так: від головного речення до першого, а потім і до другого підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з кількома підрядними з однорідною підрядністю; 1 просте: головне, двоскладне, поширене, повне, неускл.; 2 просте: двоскл., поширене, повне, неускл.; 3 просте: двоскл., поширене, неповне (пропущений підмет, який встановлюється з попереднього простого речення - ВОНО), ускл. однорідними додатками.
Нев"янучої - дієприкметник, п.ф.- нев"януча, активний, недоконаний вид, тепер. час, однина, жін. рід, Р. відм., означення. Орфограми: НЕ з дієприкметником (пишеться тут разом, бо дієприкметник уживається без залежного слова і не є присудком);  уживання апострофа (апостроф тут ставиться після в перед я, що позначає два звуки).
Поетичні - прикметник, п.ф. - поетичний, відносний, тверда група, множина, Зн. відм., додаток. Орфограма: ненаголошені Е, И в корені слова (перевірочне слово поет).