1. Серед поданих поєднань слів укажіть словосполучення: а) посеред річки; б) оцінювати кінофільм; в) знявся вітер; г) сестра і брат. 2. З’ясуйте, в  ролі якого члена речення виступає виділене слово:      Яблучко від яблуні недалеко падає.      а) підмета;      б) присудка;      в) означення;      г) додатка;      д) обставини. 3. Укажіть речення з однорідними членами:      а) Підійшов листоноша, стримано привітався.      б) Відробивши, приляжу на круч заморений…      в) Боря, як завжди, привітався до кожного зокрема.      г) На цьому я, мабуть, поставлю крапку. 4. Визначте, в якому реченні пропущено двокрапку при однорідних членах:      а) Ніч спустилася на землю, сіра, непривітна ніч.      б) Пролітають села, і сади, і міста, і шахти, і заводи…      в) Все усміхалося Ганнусі і небо, й квіти, й дерева, і озера, блакитні води.      г) Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка. 5. Укажіть речення, в якому пропущено розділовий знак при звертанні:      а) І дійсно: кімната була прибрана з тонким смаком, властивим татові.      б) На озері туман то лежить пеленою,то хвилює од вітру, то розривається, одкри-          ваючи блідо-блакитну воду.      в) Я люблю твою могуть рідна стороно.      г) Тоді восени майже в кожній хаті жили перепели. 6. Укажіть речення, в якому пропущено розділові знаки при вставному слові:      а) І шумить, шумить мій гордий Київ – місто квітів, сонця і пісень.      б) Ягня здається веселилось.      в) Мабуть, краще, ніж будь-хто, розумів це Іван Антонович.      г) Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість тут стала набагато краща, ніж          на рівнині. 7. Визначте, скільки простих речень у поданому складному:      Говорив Орисі Тимко, щоб вона йшла надвір витрусити його кожушок, - вона      йшла і витрушувала, наказувала їй мати зашивати торбу -  вона зашивала, ска-      зала їй накинути хустку і виходити з хати - вона вийшла.      а) три;        б) чотири;      в) п’ять;      г) шість;      д) сім. 8. Яке речення наведено нижче?     Сонце, мабуть, тільки що зійшло, бо від скирти через тік та ще далі на стернях     лежала довга тінь у сизій росі, і  солодко пахло втоптаним у землю набубнявілим     житом, що вже вкинулося у ключечки, та сухими мишачими гніздами.     а) просте речення;     б) складне речення зі сполучниковим зв’язком;     в) складне речення з безсполучниковим зв’язком;     г) речення з прямою мовою. 9. Укажіть, в якому реченні з прямою мовою неправильно розставлені розділові     знаки:     а) Син просить батька: Татусю, подаруй мені барабан.     б) «Я б подарував, синку, та боюсь, що ти заважатимеш мені працювати!»     в) А той: «Що ти, татусю! Я тільки тоді буду барабанити, коли ти спатимеш». 10. Визначте, в якому словосполученні одне зі слів ужито в переносному значенні:      а) пізній вечір;      б) гаряча квітка;      в) оксамитова блузка;      г) золоті прикраси. 11. Слова, які однакові за звучанням та написанням, але різні за лексичним значен-       ням, називаються:      а) однозначними;      б) багатозначними;      в) синонімами;      г) омонімами;      д) антонімами. 12. Виберіть пару синонімів:      а) сильний – хворобливий;      б) вечір – ніч;      в) ранній – пізній;      г) поволі – помалу.          

Мова є найбільшим, найціннішим надбанням як людського суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. За до мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам. Немає і не може бути мови без суспільства, а суспільства без мови. Мова є характерною ознакою сучасної нації. Коли мова перестає виконувати свою головну функцію - бути засобом спілкування і мислення, вона стає мертвою, не розвивається і не вдосконалюється. Розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком суспільства. Як живий орга?ізм, вона часом зазнає змін, під впливом історичних, економічних та політичних умов. Відмирають одні слова, а замість них виникають нові, старіють іноді морфологічні і синтаксичні конструкції, поступаючись перед новими, що більше відповідають вимогам часу.
Понад з тисячі мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації, найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Рідною мовою української нації є українська мова. Поняття рідної мови - невіддільне від думки про рідний край, батьківську хату, материнське тепло. Рідна мова є одним із важливих засобів формування патріотичних почуттів, гордості за свій народ; вона є виявом його національної культури. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. Піклування про рідну мову, любов і повага до неї має бути в центрі уваги кожної нації.
Українська мова формувалась на основі середньонаддніпрянських говорів, як і раніше від інших, і ширше закріплювалися в художніх творах і науковій літературі. Українська мова, єдина для всієї української нації, є найважливішою формою національної культури. Вона й нині є важливим засобом її відродження.
Багато відомих людей відзначали велич і красу української мови. В. Сухомлинський так характеризує українську мову: "Надзвичайна мова наша є таємницею. В ній всі тони і всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінністю мови нашої: в ній, що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перли".
Українська мова постійно розвивається і збагачується. Людське суспільство ніколи не буває байдужим до мови Воно виробляє мовний еталон - досконалу літературну мову. Щоб досягти цього еталону, треба дбати про високу культуру мови у повсякденній мовній практиці. Мова регулює стосунки між людьми, впливає на них. Це виявляється в мовленні, коли виникають певні обставини спілкування. Щоб мовці розуміли один одного, їхнє мовлення залежить від змісту й послідовності, точності й доречності, висловлювання, багатства словника, досконалого володіння уміннями поєднувати слова в реченні, будувати різноманітні структури, активно застосовувати норми літературної мови. Тому й найголовнішими ознаками культури мовлення є змістовність, послідовність, правильність, виразність. Отже, щоб говорити правильно, треба добре знати всі розділи української мови. Точніше називається таке мовлення, в якому повністю відповідають своїм значенням і смислу висловленої думки. Найголовнішими засобами точності нашого мовлення є лексичне багатство української мови, бо воно містить великі можливості для вибору.
Найбільше можливостей для вираження точності мовлення мають багатозначні слова, терміни, синоніми, омоніми, пароніми. Відомо, що у мові більше багатозначних слів, ніж однозначних.
Мова - це наша ознака, в мові - наша культура, ступінь нашої свідомості. Це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національної організації. Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб... Звичайно, не сама по собі мова, а мова як певний орган культури, традиції. В мові наша стара і нова культура, ознака нашого національного визначення. Мова - це не простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова - це найяскравіший вираз нашої психіки, ще найперша сторожа в нашого психічного Я... І поки живе мова, житиме народ як національність. Не стане мови - не стане й національності, вона геть розпорошиться поміж дужчим народом.

Наречие – неизменяемая, самостоятельная часть речи, которая имеет значение признака действия, другого признака или предмета. В русском языке наречия образуются от существительных, прилагательных, местоимений, глаголов, числительных и других наречий. Наиболее распространенные образования наречий с примерами приведены в таблице.

словообразования наречий

Примеры

Приставочный

От других наречий с приставок не-, ни-, от-, до-, на-, в-

жарко – нежарко, куда – никуда, туда – оттуда

Суффиксальный

От качественных прилагательных с суффиксов -о/-е

мягкий – мягко, холодный – холодно, тихий – тихо

От прилагательных с суффикса -и

исторический – исторически, категорический – категорически, дружеский – дружески

От основ глаголов при суффиксов -а/-я, -учи/ -ючи

лежать – лежа, не хотеть – нехотя, играть – играючи, крадется – крадучись

Приставочно-суффиксальный

От прилагательных и местоимений в дательном падеже при приставки по- и суффикса -ому/-ему,

а также от усеченных форм прилагательных на -ки/-ски с приставки по- и суффикса -и

старый – по-старому, наш – по-нашему, другой – по-другому;

индийский – по-индийски, детский –по-детски, немецкий – по-немецки

От основ прилагательных при приставок до- из-/ис-, с-/со- и суффикса -а

давний – издавна, высокий – свысока, поздний – допоздна

От основ прилагательных при приставок в-, за-, на- и суффикса -о

правый – вправо, новый – заново, вечный – навечно

От существительных при приставок на-, в-, с-, по-, из- и суффиксов -у, -и, -а или нулевого

утро – поутру, земля – наземь, верх – сверху, даль – издали

От собирательных числительных с приставок в-, на- и суффиксов -о/-е, -ем

От порядковых числительных с приставок в-/во- и суффиксов -ых/-их

двое – вдвое, шестеро – вшестеро, трое – втроем;

Во-первых, в-третьих, в-четвертых

Словосложение

Сложение основ двух слов, иногда с присоединением суффикса

полу шутя – полушутя, сей час – сейчас, мимо ходить – мимоходо

Переход в другую часть речи

От существительных в винительном и творительном падежах

шагом, зимой, чуточку, капельку