прочитайте мовчки текст. Складіть невеликий діалог між оповідачем та іншим героєм оповідання , можливий у кожній із чотирьох ситуацій спілкування. Твір - Батькова рука

З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на  становлення національного характеру. 
У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим. 
Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.

 Біля нашого будинку росте горобина.Давно вона росте. Стара вона та розлога. До неї часто прилітають птахи. Щось щебечуть , розповідають їй щось...  
Сьогодні мені приснився сон. Стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.
- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.
.-Так , так! -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.
-Та ,що я,- відповіла горобина.-Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не росли б на моїх гілках гарненьких,червоних ягідок. Так я би й стояла сумна та одинока.
- Та ми ж друзі! І тепер будемо завжди допомагати  один -одному!- весело зачиркали пташеки і полетіли далі. 
 Прокинувся я, виглянув в вікно і знову побачила на горобині пташок.А вони і справді стали друзями!