я не прихильник дивитися телевізор але фільми люблю . мене вабять інформаційні фільми на соціальну тему . це можуть бути також різні программи. тож якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) фільм про якусь соціальну проблемму або питання . наприклад це тема чорнобиля . той подвиг ліквідаторів який простий народ вважає справжнім спасінням і то справді є так. якщо б не хоробрість тих людей то мирний атом перебив увесь світ, і кожний хоч і потрохи та дозу опромінюання отримав. тому я б зняла фільм саме на цю тему. хоча декотрі вважають що нічого цікавого в цьому не має. я маю протилежну думку у всілякій ситуації є якась цікава "золота " середина. саме вона змушує задуматися над змістом фільмів людей які просто дивляться телевізор або запис. на мою думку фільм повинен бути простим до сприйняття, саме для того щоб він залишився у пам'яті і душі кожного глядача. якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) саме такий фільм.
Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне, й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке. Життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром – залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості. Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів. Роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. І навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці – перед смертю – варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку – одразу після народження. Життя дитини, яка поки що нічого не встигла зробити, а лише потребує постійної турботи та уваги, є величезною цінністю і для її батьків, і для суспільства. По-перше, тому, що, допомагаючи стати на ноги іншій людині, батьки певною мірою вже виправдовують і власне існування, роблять його більш цінним. І всі батьки потай сподіваються, що їхні діти, коли виростуть, здійснять те, чого не змогли або не зуміли зробити вони самі. По-друге, життя, яке щойно почалося, має особливу цінність, оскільки воно необмежене у своїх можливостях. У дитини все ще попереду.
