написать план. Познач (2) абзаци в тексті. Запиши план. Намела сiчневого снігу хуртовина. Важким стало життя птахів.
Ось прилетіла зграйка красенів: щигликів, чижів, коноплянок.
Після морозної ночі вони поснідали насіннячком на лопухах,
вільхах, берізках. Деревце горобини схоже на прикрашену
новорічну ялинку. Спокійні снігурі з червоними грудками
ласують ягідками горобини. Це наші зимові гості. А ми в саду
на ялинці влаштували їдальню для дорогих гостей. Підгодовуємо
пташок просом, насінням, ягодами горобини.

второе задание. добери до іменника "синичка" слова, які до уникнути повторів цього слова в реченні

Зовнішність Тараса Шевченка, як і кожної людини, змінювалась впродовж життя. Ці зміни були зумовлені не лише природним плином часу, а й моральним самопочуттям і станом здоров’я Великого Кобзаря. Їх можна простежити на підставі комплексного аналізу різних за характером джерел.

Найраніший із відомих нам автопортретів Т. Шевченка датується початком 1840 року. Минав другий рік після головної події в житті Тараса – звільнення від кріпацтва. “Живу, учусь, нікому не кланяюсь, нікого не боюсь, окреме бога – велике щастя бути вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить,” – писав Тарас в листі до брата Микити за кілька місяців до створення автопортрета. Зовсім недавно молодий художник і автор поезій, збірка яких через кілька місяців вперше побачить світ, тяжко нездужав. Однак п’янке відчуття свободи, яке не полишало Тараса, пересилило недугу, позначившись на його емоційному стані: з автопортрета, написаного олійними фарбами, до нас звернене привабливе обличчя молодої людини з опуклим чолом, чітко окресленим носом,
спинка якого має пряму форму, трохи загостреними вилицями і глибоко запалими після хвороби очима, що випромінювали нестримну жагу життя і натхнення.

Ми живемо в двадцять першому столітті – піку комп’ютерних технологій.  Тому не дивно, що сучасна людина вимагає щоденного оновлення інформаційних ресурсів. Та чи зможе комп’ютер повністю витіснити книгу? І чи можна їх порівнювати? Відповідь на це питання досить неоднозначна. З одного боку справді, техніка полегшила існування мільйонам людей. Ми вже не можемо навіть уявити свого життя без машини, комп’ютера, інтернету. Техніка дійшла до того, що навіть школярам більше не потрібно носити за спиною величезні підручники. На зміну пришла кишенькова електроніка. Та є й зворотній бік медалі. На жаль, технологічний прорив має негативний вплив на психологію дітей. Особливо зомбуючі так звані пізнавальні комп’ютерні ігри та соціальні мережі. Вони пропагують насильство, марну трату часу, усамітнення. А це призводить до деградації. Інша справа – книга. Вона була популярною в усі часи й народи. Хороша книга навчає, виховує, допомагає пізнати історію й культуру. Особисто я дуже люблю відвідувати бібліотеку. Непорівнюване відчуття, коли ти заходиш, береш книгу, а від неї аромат. Віє мудрістю, довголіттям. Отак гортаєш кожну сторінку й поринаєш у незвіданий світ мрій. Недарма ж Іван Франко писав: «Книги – морська глибина, хто в них пірне аж до дна, труду хоч матиме вдосталь, дивнії перли виносить». Наймудріший у світі комп’ютер не замінить людині книг через те, що вони втілюють у собі мудрість, історію та певну чарівність. Чи варто порівнювати та протиставляти інтернет і книжку? Я вважаю, що не варто порівнювати книгу з комп’ютером. Адже це основні засоби інформації сучасності. І хоч кожен існує на своїй території, але вони вдало доповнюють один одного. Іноді зручно ознайомитися зі змістом книги на комп’ютері, а іноді хочеться прочитати історію сповнену ілюстрацій, погортати сторінки та вдихнути аромат книги