1. Вітер плаче, вітер (е пишеться на місці випадного е: вітер — вітру) віє, дощ осінній (подвоєння нн на місці корінь + суф.) дрібно сіє.
2. Вже листопад підкрався з-за дубів, а гай скидає золоту перуку.
3. І пожовтіли, і принишкли трави.
4. Там вітер сумно гомонить, гойдає тихо голі віти, голубить ніжно пізні квіти.
5. Темная діброва стихла і мовчить.
6. Тече туман у берегах (-ере- у корені слова) ріки, течуть (ненаголошена е перевіряється течія) в тумані птиці над рікою.
Объяснение: