58. 1. Прочитайте вголос слова, визначте, чи однаково вимовляються голосні в кожному слові, чим зумовлено їх вимову (прочитайте про ви- мову голосних на с. 48). Шелест, зелень, елемент, березень, лежень; схилитись, вилити, притишити, схибити, синити; вірність, свіжість, підхід, іній, ліміт, спільність; мороз, мотор, молоко, долото, бурундук, бунчук, сургуч; веселик, голубка, вечорниці, вередливий, розумний, зрозумілий, соко- линий, четверо, придумати, гіркуватий, чіткий, чистилище, розформувати. 2. Поєднайте слова останнього абзацу у групи за спільними нормами вимови. Зверніть увагу! Ненаголошені голосні є звуками повного утворення і не підлягають редукції (скороченню), ми їх маємо вимовляти повно- звучно. «Ковтання» їх та нечітка вимова, що зумовлює скоромовку, сприймається як огріх, як порушення літературної норми.

Можно так написать.Можете выбрать предложения.
Нація — це велика, стала група людей, об'єднаних спільним походженням та історією, мовою, культурою, самосвідомістю та певними інтересами. Нація - це явище історичне, яке виникає на певному етапі розвитку людства. Швидке формування сучасних націй відбувається у період розвитку капіталістичних відносин. Важливою умовою формування нації є зростання національної самосвідомості: свідомого згуртування та об'єднання дій її різних представників не тільки на грунті усвідомлених ними спільних рис або спільного минулого, але й на грунті розуміння ними головних національних інтересів і вироблених спільних цілей (визвольної національної боротьби, національного відродження, розбудови національної державності тощо), досягнення яких сприяло б розквіту й зміцненню цієї нації.

Геніальними виразниками самосвідомості українського народу на різних етапах його історичного розвитку були Т. Шевченко, М. Драгоманов, М. Грушевський та інші.

На формування української нації справив вплив ряд чинників. Однобічне профілювання економіки України і перетворення її на сировинний придаток Росії, поява значної маси незайнятих селян активізували міграційні процеси, перемішування населення.
Консолідуючим чинником становлення української нації виступала рідна мова. У цей період українська мова сформувалася як літературна, що мало ще тісніше згуртувати українців. Великого значення набули наукові праці з історії та граматики української мови Олександра Потебні, Павла Житецького, Агатангела Кримського. Розширювали сфери вживання української мови й двомовні словники. Уже на початку XX ст. у світ вийшов упорядкований Борисом Грінченком чотиритомний словник української мови. Та найбільше сприяла розвитку української літературної мови художня література. Панас Мирний та Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький та Леся Українка, Павло Грабовський та Іван Франко не тільки творили літературну мову, а й гуртували народ. Але на цьому шляху доводилось долати багато перешкод. На початку XX ст. 3/4 українського населення було неписьменним; українство перебувало під гнітом економічних, політичних, соціальних, національних та інших проблем.

Для подолання всіх перепон на шляху творення нації потрібно було просвітити народ, підняти його на боротьбу за національне визволення.

Ми з сім'єю вирішили піти на відпочинок, але не знали яке місце вибрати і що взяти. Ми рішили перебрати усі речі і вибрати лише ті які підійдуть. Але нажаль вибір був складний. Згодом ми вірішили , що поїдимо в парк. І коли ми вже зібрались неожидано пішов дощь. І ми вже думали, що відпочинок не вдасться. Дощь закінчився - виглянуло сонечко. Ми гуляли по парку, їли морозиво, каталися на антракционах. Було дуже весело. Ми навіть не замічали як летів час. Але нажаль вже час повертатися додому. Ми чекали автобус. І коли ми вже сіли в автобус, то цілу дорогу розмовляли, як було весело. Ми вирішили, що  в наступні вихідні ми знову туди поїдемо. І побачимо ще більше цікавого.