У вечері сидів я на дубовій колоді біля хати.Як бачу іде тато.А він стомився бісля тяжкої роботи.Тай я запропонував йому повечеряти а потім лягти спати.Сидять за столом і питаю:
-Тату а можна я с тобою завтра на роботу піду,до тобі?
-Звісно.Але рубати дерева й робити з них фігурки етак просто.-мовив тато.
Уранці пішли разом.Як тільки я взяв сокиру у мене чуть не упала на ногу.
-Синку краще давай я буду рубати а ти фігурками займися.-сказав тато.
Я взяв ніж і до дерева а воно мені палець трохи порізало.Ну до вечора я так і просидів.Весь порізаний.Йшли додому і я тата питаю:
-Тату а як ти рубаеш дерева,вирізаеш?
-Синку це великий труд.Я ж казав що така робота важка для тебе буде.-усміхаючись сказав тато.
І тоді я зрозумів що кожна робота дуже складна.
(Если не по теме то напиши)
