3-4(проза) для батьків (без прямого звернення до них ) привітання та побажання з 1 вересням ,про школу або навчання

2. Мати, розчарована поведінкою сина, довго не могла заснути. 

 Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами.


Іменники, що мають форму однини і множини: тінь, олівець, піч, дощ,  палка, лекція, поїзд, м'яч, школа, інститут, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, темп, сир, коло, писар.

Іменники, що мають тільки форму множини: ворота, окуляри, шахи.

Іменники, що мають тільки форму однини: вода, гордість, телеграф, любов, розвиток, сметана, папір, гіпюр, полум'я.

Іменники з конкретним значенням: тінь, олівець, вода, ворота, піч, дощ, палка, лекція, телеграф, поїзд, м'яч, школа, інститут, окуляри, шахи, канікули, сметана, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, сир, папір, коло, писар, гіпюр, полум'я.

Іменники з абстрактним значенням: гордість, любов, розвиток, темп.

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? 

1. Виражають почуття мовця: на жаль

Активізація, привернення уваги: їй Богу

Виражають впевнеість чи сумнів: мабуть, либонь, здається, я добре знаю, мабуть.

Ввічливість: будь ласка.

Вказують на джерело повідомлення: на думку.

1. На щастя, усім мешканцям будинку вдалося врятуватися. 2. В американській конституції записане право людини на щастя. 3. Кажуть, у Донецьку є Інститут штучного інтелекту. 4. Правильно кажуть, що ворога слід знати в обличчя. 5. Ми дивимося на сьогоднішні труднощі не як на біду, а як на випробування, яке нас лише загартує та зробить сильнішим. 6. Тільки раптом, як на біду, взявся вітер і начисто розвалив солом’яні стріхи, розтрусив солом’яний дах. 7. Я, наприклад, розмовляю вночі віршами. 8. По-моєму, це такий шампур, на який уже всіх нанизано.

3. Оленці здавалось, що мати буде дуже її лаяти. (присудок)

Здається, що зараз вечір. (вставне слово)

Він може зробити це, якщо захоче (частина присудка)

Він, може, не такий і поганий. (вставне слово)