8. Які тропи використано в цьому уривку: „Широкий Дніпр не гомонить, / Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить”? („Причинна”)
Б Метафору та алегорію.
9. За народною уявою, русалки — це дівчата або жінки („ Причинна”), які:
Б Були прокляті матерями.
10. Русалки знову поверталися до води („Причинна”)...
В Закукурікали півні.
11. Через що русалки були небезпечними для людей? („Причинна”) Вони могли:
Г Залоскотати до смерті.
12. „За що ж ти караєш її молоду?” — з цим питанням звертається автор у творі „Причинна”...
Г Бога.
13. З якої причини, на думку героїні балади, досі не повернувся її коханий? („Причинна”)
В Бо, може, іншу покохав.
14. Який ворог українців „ходив, де чорніє гай над водою”? („Причинна”)
Г Ляхи.
15. Міфічні істоти („Причинна”) вилізали вночі з Дніпра на берег...
Б Погрітися під місячним сяйвом.
16. Молода молодиця на початку поеми розмовляє з:
в) туманом
17. У неї:
б) є батько й мати,
18. Яка радість скрасила старість Насті з чоловіком?
в) підкинута дитина
19. Як назвали дитину?
а) Марком,
20.Чому наймичка Ганна так радо доглядала хлопця?
б) він був її дитиною,
21.Чому на час синового весілля Ганна пішла в Київ?
в) не захотіла бути матір’ю на весіллі, щоб не скомпрометувати сина.
22. Як ставилась синова дружина до Ганни?
а) поважала і шанувала,
23. Як часто Ганна ходила молитись у Київ?
а) раз на рік,
24. Скільки внуків було в Ганни?
а) двоє,
25. Ким став Ганнин син, коли виріс?
б) чумаком
26. Чому хвора Ганна дожидалась сина?
б) щоб розказати, хто його мати,
27. Яка головна ідея поеми?
в) звеличення святої материнської любові
Найбільшою річкою України є Дніпро (давні назви - Борисфен, Славутич). Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох (Смоленська область, Росія). Довжина річки – 2201 км (в межах України – 981 км). В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря.
річка Дніпро
Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.
Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.
річка Дніпро
Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець.
Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3.
річка Дніпро
На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.
річка Дніпро
Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.
