1. Цвітуть квітки, шумить трава, бринять мушки в повітрю (Лепк.),
2. Вітер шелестів соняшниками (Гонч.). 3. Величезне, як млинове
жорно, і червоне, як жар, сходило сонце (Донч.). 4. В хмарі грім гуде -
то ж дрижить душа (Лепк.). 5. Очерет, сухий та жовтий, вітер хилить
до землі (Граб.). 6. Вражений небаченим видовищем, хірург приклів
до місця (Довж.). 7. Іншого не треба від життя чекати (Баж.). 8. Як
смачно хрустять восени під ногою оці жолудеві чашечки! (Донч.).
9. Bеснянійте,далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (Сос.). 10. У березі
на високих кілках звисав довгий густий невід (Дес.). 11. Лежить попіл
на розпутті, а в попелі тліє іскра огню великого (Шевч.). 12. Командир
подивився на годинник - інші глянули теж і підвелися, дякуючи гос-
подині (Гонч.). 13. Важко, тривожно дихалось всім у ті похмурні дні, і
неспокійно минали довгі осінні ночі (Коц.).
Объяснение: