Ревіння дніпровських порогів. І тупіт копит, що відлунює аж у високих небесах. І плач дітей, жінок, і ревіння худоби. Вершники в острішкуватих шапках, на низеньких прудких конях женуть натовп людей і череди корів. І раптом ніби з самого неба падає на степ могутній, мов грім, свист, аж трави обізвалися шелестом і сполохано побігли в усі боки.
Розгублено озирнулися татари... Хто посмів їх переслідувати? Пізніше татари спізнають, що то оселедці - неодмінна ознака особливого стану людей, званих українськими козаками.
Отже, і не литвини, і не поляки. Козаки. Гостро зблиснули їхні шаблі, почалася січа. Кидають здобич і в безладді втікають ординці. Татарські бранці ніяк не можуть повірити, що їх врятовано.
(114 слів) (За М. Слабошпицьким
Объяснение:
Вы имели ввиду ,что надо просто написать диктант?
