<br />Прочитайте текст, випишіть у два стовпчики гендерні особливості спілкування, доповніть їх не названими у тексті <br />Характер мовленнєвого спілкування, його стратегія, стиль, тотальність великою мірою залежать від гендерних і комунікативних статусів учасників спілкування.<br />Як засвідчу за живою мовною практикою, комунікативна поведінка жінок часто експресивна, надто емоційна, не завжди послідовна. Українські жінки значно краще аналізують емоції, настрій людини за мімікою і виразом обличчя, ніж чоловіки. Вони здатні розрізняти не менше десяти емоційних станів співрозмовника сором, страх, відразу тощо. Чоловіки ж переважно зауважують один стан – антипатію. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і спрямовують й, виявляючи зацікавленість (тоді підтакують) або ж бажаючи змінити тему (тоді промовисто мовчать). Жінки вдвічі частіше вживають умовну форму, а в п'ять разів - слова, що виражають оцінку повідомлюваного (напевно, очевидно, можливо, сподіваюся, слід гадати, безперечно тощо). Мовленню жінок властиві часті застереження, докладні пояснення, вибачення, незавершеність початих думок. У зорових контактах теж ігається певна відмінність між статями жінки. зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника, чоловіки прямого погляду уникають. Гендерні особливості спілкування виразно виявляються у компліментах, які традиційно адресують чоловіки жінкам. (За М. Стахів)​

Щоранку починається зі слів мами "Вставай, ІМ'Я" я довго валяюся і намагаюся встати з ліжка після міцного сну. Після чого я роблю ранкові процедури та снідаю. Музика дуже піднімає мені настрій, тому до школи я йду з гарним настроєм. Я сиджу на уроках. Після важкого дня я повертаюся додому, де допомагаю мамі готувати вечерю, а вона мені з уроками. Коли всі справи зроблені ми з батьками любимо подивитися фільм та пограти у настільну гру. Я і мої батьки дуже любимо комедію, і нам вона дуже подобається.

Після перегляду фільму ми п'ємо чай з печивом, а після лягаємо спати.

Так проходить один день з мого життя та моїх будніх днів

Перший сніг – зима почалася.

Один раз – це може трапитися на початку зими або наприкінці осіни – ти прокидаєшся й почуваєш, що нібито трапилося щось незвичайне. Навіть просто глянувши на вікно, розумієш, сьогодні на вулиці світліше, ніж звичайно. А вже виглянувши у вікно, зачудуєшся й зрадієш: випав перший зимовий сніг!

Перший сніг – значить початок зими. Хоча сніг ще може станути, повітря потеплішати, однаково сніг – це знак того, що зима прийшла

Для дітей перший зимовий сніг – теперішнє

роздолля. Відразу ж усі вибігають на вулицю й починають будувати снеговиков, грати в сніжки, качатися на санках і лижах. Головне, добре одягтися, взяти рукавички або рукавиці, щоб сніг не морозив руки. І от уже можна ліпити сніжки, будувати снігову вежу.

Усі радуються першому снігу, крім водіїв міського транспорту: їм у цей день працювати нелегко.

Перший снігопад – найкрасивіший. Сніг ніжний, чистий, лежить на землі, як білий пух. Всі їм укрито: і дороги, і галявини, і опала восени листя. А от тваринам і птахам не так-те легко тепер добувати своя їжа з-під снігу.

Люди намагаються допомагати їм – підгодовують, тобто залишають корм там, куди приходять звірі. А для птахів роблять годівниці. Зроби й ти маленьку годівницю для пташок, до имзимовать.