Нічого немає на світі страшніше байдужості. Чого варто твоя громадська позиція , якщо ти заявляєш : «Мені все одно ? ». Отже , тобі байдуже , що переживає близька тобі людина , твій товариш , все одно , якою мовою говорити , в якій державі жити , нецікаво , ким ти станеш у майбутньому. До чого ж це може привести? До того , що ти покинеш свою стареньку матір , що не будеш піклуватися про своїх дітей ? Так, можливо. Але подумай , до чого все це може призвести ? Адже байдужий до всіх людина не викликає дружніх почуттів , не цікавить нікого , не приваблює уваги. Чи готовий ти бути самотнім , викинутим за борт життя ? Мені здається , що для кожної людини важливо , щоб його любили. Однак не кожен розуміє , що для того , щоб отримати , треба віддати. Віддати любов , увагу , співчуття , щоб натомість теж отримати любов і увагу. Не бійтеся дарувати людям свої щирі почуття , адже « як відгукнеться , так і відгукнеться ». Не будьте байдужими , не дарма ж Бруно Ясенський писав: «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть вбити . Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони і не вб'ють і не зрадять , але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство ».
Зима. Царство снiгу i морозу. Одна з його найчарiвнiших картин — це зимовий ранок. Як гарно прокинутися вранцi й вiдчути початок нового зимового дня! Прокинешся, скочиш зi свого лiжка, пiдбiжиш до вiконця — i твої очi вiдразу ж заслiплює океан кришталево-чистого снiгу. Вiн, наче дорога матерiя, блищить i переливається пiд скупими променями зимового сонця. Дерева надворi теж у важкому дорогому вбраннi. Пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповитi бiлою пухкою тканиною. На гiлках деяких дерев розвiшано годiвнички. Снiгурi, горобцi та iншi птахи прилiтають туди пiдгодуватися. Приємно i весело гати за галасли вою метушнею птахiв!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
