Диалог лис микита и ведмедь надо хотяб 4 строчки

Але звірі не підходили, і тільки Ведмідь, ледве-ледве переводячи дух, запитав:
—    А ти ж хто такий?
—    Приступіть ближче, я вам усе розповім, — лагідно і солодко говорив Лис.
Звірі трохи наблизилися до нього, але зовсім близько не важилися.
—    Слухайте, любі мої, — говорив Лис
Микита, — і тіштеся! Сьогодні рано Святий
Миколай виліпив мене з небесної глини —
придивіться, яка вона блакитна! І, ожививши мене своїм духом, мовив: «Звіре Остромисле! В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій. Ніхто там не певний свойого життя і свойого добра. Іди на землю і будь звірячим царем, заводь лад, суди по правді і не допускай нікому кривдити моїх звірів!»
Почувши се, звірі аж у долоні сплеснули.
—    Ой Господи! Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?
—    Так, дітоньки, — поважно мовив Лис Микита.
Нечувана радість запанувала в звірячім царстві. Зараз кинулися робити порядки. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних.
Знов радість, знов оклики зачудування і подяки. От цар! От добродій! От премудрий І Соломон! Та за таким царем ми проживемо віки вічні, мов у Бога за дверми!

-О привит,Микито!
-О Вовче, здоров був!
-Як справи,Микито?
-Та добре,але ти мене видволикаеш!
-А,що таке?
-Та я биг до дружини з сином!Вони ж хвори.Ось лики йим несу.
-А,ну бувай я теж поспишаю.
-Бувай.