Відповідь:
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням
Пояснення:
Головна думка твору: автор закликає позбуватися власних страхів, які заважають жити.
Автор назвала твір "Таємне Товариство Бояягузів або засіб від переляку №9", адже у ній розкривається тема пригодницької повісті. Центральний персонаж потрапляє у Таємне Товариство Боягузів, де повинен навчитись скористатись засобом від переляку № 9, а згодом до врятувати світ. Хлопчик переміг свої страхи, зумів змінитись внутрішньо, із боягуза перетворився на мужнього хлопця.
в ньому є зображення чисельних пригод персонажів стрімкий розвиток сюжету і поєднання кількох сюжетних ліній мотиви випробовування переслідування розгадування характери персонажів подано в розвитку вони змінюються внаслідок пережитих пригод наявність численних таємниць загадок дивних обставин місце дії слід далеких країн екзотичні природи стихії тощо поєднання різних типів оповіді від імені автора і персонажів опису діалогів і монологів тощо.
Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне деревце дід Мороз прикрасив по-різному. На кущах глоду порозвішував тонке мереживо. На гілках черемхи — разки намиста. А дубовому листу, що так і не опав восени, доточив розкішні торочки. Всіх обійшов, нікого не минув. Немало потрудився він і біля сосен.
Торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни, мов купаються в білому мареві. Від цього кожний стовбур ще більш відливає червоним золотом, а верховіття м'яко тане в безмежному просторі тьмяно-срібного неба. Важкі, сизі пасма, боячись згубити свою красу, схилились, завмерли і не ворухнуться.
Глибока тиша залягла довкола. Ніщо не шерехне, ніщо не порушить цей урочистий, зимовий спокій. Віддалік сосен — берізка. Та яка берізка! Хіба скажеш, що вона гола, безлиста? На ній розпустилося чудове, біле листя, а на гінкому вітті розкрився весняний первоцвіт. І все на ній біле: і гілля, і листя, і кора. Хто не йде — замилується. А дід Мороз тільки посміхається в сиву бороду: «А що, гарна?».
Отакий-то витівник живе у наших краях.
