michukdblack
06.08.2021 07:24

Укажіть речення, у котрому допущено пунктуаційну помилку при відокремленому означенні
А. Жито,розбуджене весняним вітерцем,хвилювалося.
Б. Високі гори покриті чорним смерековим лісом дрімали на спеці.
В. Над Асканією пропливала тепла ніч,наповнена степовими пахощами.
Г. І наша земля;засніжена й біла,кличе в простори свої.​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
ulianalypka
11.02.2020 19:30

Объяснение:

Усе( займ., підмет) знайоме( прикм. присудок) і рідне( прикм., присудок) до(прийм) болю(обставина, іменник) в( прийменник) душі(іменник, обстав.) і(сполуч.) криниця(іменник, підмет) в(прийм.) саду( іменник, обст), і червона(прикм.ощначен.) калина.(іменник, підмет)

Наші(озачен.,займ.) нащадки(підм, іменник) будуть(присуд. частка) милуватися(присуд.дієсл.) рідною(означ.прикм) природою(імен. додатко): червоною(означ. прикм) калиною( додати. імен.), квітучою( прикм. означ.) вишнею(імен. дод.), жовтою(озн. прикм.) кульбабкою( дод.імен.).

У( прийм) цьому(займ. озн.) світі( обстав. імен) дивне( прикм. озн.) все(займен. дод.): квітка(імен. дод) і(спол)плід(імен,дод.), вітер(імен. дод.) і(спол) зірка(імен. дод), краплина(імен. дод.)води( імен, озн.) й( прийм)дрібна(озн. прикм) піщинка( імен.дод). Та( прийм), мабуть, для( прийм) самої( займ, озн.) людини( імен.дод) найдивніша( прикм. озн.) вона( займ. підм.) сама.( займен.підм.)

Є ( підм, дієс) на( прийм) світі( імен. обст.) плоди(підм. імен.) і( спол)дерева( імен. підм.) незнані( прикм, дієс.): помаранчі( підм. імен.) цитрини(ви. підм.), кокоси(ім. підмет), банани( ім. підм.), виногради( ім. підм.), солодкі( озн. прикм ), інжир( ім. підм.), і( спол.)маслини( ім. підм.),. А( спол) для( прийм.) нас( займ, дод) наймиліша( прикм. озн.) червона( прикм. озн.)калина.(ім. підмет)

0,0(0 оценок)
Ответ:
kmay11
22.04.2023 03:52

кожний з нас неодноразово чув або й сам ставив таке запитання.

пояснення були і будуть різні. аналогічне ж запитання до ісуса христа

сформулював прокуратор понтій пилат. «і сказавши це, він знову вийшов до

юдеїв і заявляє їм: жодної вини я в ньому [ісусі христі] не знаходжу»

(івана 18: 38).

сьогодні, коли християнська спільнота світу, вірні церкви христової –

католики, протестанти, православні та греко-католики нашої країни

урочисто вшанували свято світлого воскресіння христового, таке

традиційне запитання знову актуалізується. у цьогорічній пасхальній

радіопередачі «благовіст» (1 травня 2016) про сутність божої істини ще

раз нагадав християнам святіший патріарх київський і всієї руси-україни,

предстоятель української православної церкви київського патріархату

(упц-кп) філарет (денисенко).

згадаємо слова теолога, філософа і письменника сорена к’єркегора

(1813-1855) (данія): «чи можна з історії дізнатися що-небудь про христа?

ні, чому ж? тому що взагалі нічого не можна знати про христа. він –

парадокс, предмет віри, доступний тільки для віри. будь-яке ж історичне

повідомлення є повідомлення знання, отже, із історії не можна нічого

дізнатися про христа. щоб ми не дізналися про нього, чи мало, чи багато,

не дізнаємося нічого про нього такого, яким він був воістину. таким

чином, дізнаєшся про нього щось інше, аніж те, хто він є, отже, нічого

не дізнаєшся про нього або дізнаєшся про нього неправильне… про нього

нічого не можна знати, в нього можна тільки вірити». вчений також

стверджував, що особистість набуває себе в бозі. за словами теолога, на

шляху до бога людина долає три стадії пізнання свого існування:

естетичну, етичну та релігійну. а ще пам’ятаєте христове: «твоя віра

спасла тебе; іди в мирі! » (луки 8: 50). віра – засіб єднання людини з

богом. вона робить кожного з нас невід’ємною суттю цілого.

так, з одного боку, перед запитанням до ісуса христа: «а що таке

істина? » пилат запитав його: «то ти цар? ісус відповів: ти сам кажеш, що

[я] цар. я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити

про істину. кожний, хто від істини, слухає мого голосу» (івана 18: 37). з

іншого, – пилат   повірив/не повірив в остаточну істину сина божого,

зрештою, опосередковано або й безпосередньо про це свідчать всі

євангелісти: «невинний я в крові цього праведника! [ісуса

христа] (матвія 27: 24)»; «але що злого вчинив він? » (марка 15: 14); «яке ж

зло він зробив? нічого вартого смерті не знайшов я в ньому» (луки

23: 22)»; «жодної вини я в ньому [ісусі христі] не знаходжу» (івана

18: 38).

автори біблійної енциклопедії брокгауза (фріц рінекер та герхард

майєр) стверджують, що у біблії відсутні суперечки про ісуса, подібні до

тих, які ведуть філософи. запитання пилата: «що таке істина? » – відразу

проявляється у своїй глибокій неістинності як фактичне уникнення ісуса,

яка й повстає перед прокуратором в образі ісуса христа. натомість, він –

ісус христос у біблії пізнається, відкривається, переживається,

здійснюється

у свій час святий, отець і учитель церкви (молодший брат св. василія

великого) григорій ніський на запитання: «що є християнство? » –  

відповів: «уподібнення богу в міру людського єства». у цих словах

зафіксовані дві аксіоми: 1) християнства нема без христа; 2)

християнства нема без людини, яка прагне уподібнитися христу настільки,

наскільки це можливо її природі.

подробнее - на -

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота