Поетична розповідь про дитинство за повістю "Гуси-лебеді летять":
Дитинство - найчарівніша пора. З цим погоджується і М. Стельмах у творі "Гуси-лебеді летять". У цьому тексті автор ділиться найсокровеннішим - розповіддю про власне дитинство, стосунки з однолітками, цікаві історії з дорослими. Він з особливою теплотою згадує своїх рідних людей та ті зовсім не безтурботні, проте щасливі дні.
Дитинство письменника проходило у 20-х роках минулого століття. Було все: нестатки, голод, холод. Але було й чимало світлих та прекрасних митей. Михайлик розповідав про себе сам, був жвавою та допливою дитинкою. Хлопчик з особливою шаною ставився до природи та навколишнього світу, розумів його. Можливо, і я колись складу поетичну розповідь про своє дитинство.
На мою думку обтяжливим і нудним є навчання, але потрібним. Тому що вчитися потрібно для свого майбутнього. Також я вважаю, що вчитися не обхідно. Я знаю, що це скучно тяжко але без того я не зможу знати елементарних знань. Потрібно думати що ти скажеш своїм дітям, якщо не будеш вчитися. Потрібно не лінуватися а старанно вчитися за ради професії яку обрав. Також мені нудно робити покупки але я стараюсь зробити це щоб батькам було легше. Я думаю що це можна полюбити і вона не буде таким нуднии.
Объяснение:
.вот ответ можно лучший ответ
