АА: «П?»; Б«П», -а; в «П?» - а. Достатній рівень
1.Установіть відповіність між схемаи та реченицами (розділові знаки в реченнях пропущено)
20
А. Сло актора: "Трима мом..."
1. Дівчина стала ви бачите лісове марок?
2 Ол захоплено вигукнула. Як я обто мальви"
Б "Пряма мова слона автора
3 че любите в пиріжки з калиною запитала бабуси
В. Слова автора "Пряма мова
4 Miss Anemo iyeans sif nanopovi таниче о или
г. "Пряма мова", слова автора
5 Teo emoryь кален як красиво акруги​

Здравствуйте, Наталья Никитична!

- Здравствуй, Яночка! Чем могу

- Я хочу сдать книжки, которые прочитала. Они мне больше не нужны.

- Так, посмотрим, что тут у нас... Ага, Иван Тургенев, “Записки охотника”... А вторая книга?

- Вот, возьмите. Это книжка рассказов Салтыкова-Щедрина. Нам их по школьной программе задавали читать. А “Записки охотника” я взяла сама.

- И как, понравилось тебе?

- Мне очень приятно читать Тургенева. Такое чувство, будто слышишь голос писателя, и он сам тебе читает вслух. Вот как хорошо написано. А второй автор мне не понравился. У него манера такая... едкая, что ли.

- Яна, ты хочешь взять еще какую-то книжку?

- Да, чуть не забыла!У Вас есть “Занимательная биология для детей”?

- Есть, конечно. Вот она. Автор-составитель Л. Мохина. Тебе этот автор нужен?

- А мне автор неважен. Мне главное, чтобы интересно рассказывали! Я беру эту книжку.

- Хорошо, записываем. Ты помнишь, что должна нам еще одну книжку?

- Да, помню, “Географию мира”. Но она мне пока нужна. Мы проходим сейчас на уроках разные интересные темы, и они как раз есть в этой книжке. Я даже доклад готовлю на следующий урок.

- Хорошо, Яночка! До свидания, приходи еще!

- Конечно, обязательно приду! До свидания, Наталья Никитична!

Одного разу зустрівся я із своїм другом Васильком і він каже:   -" Привіт, (своє ім'я)!  Уявляєш, поки моя мама буде готувати святковий стіл, я піду кататися на коньках! Хочеш піти зі мною? Я дуже хотів піти, але відмовив і сказав:  - "Вибач, будь ласка, але я не можу піти. Сьогодні у мами тяжкий день. Тата вдома немає, він в іншому місці зараз. В такий день я обов'язково повинен залишитися вдома і як завжди до мамі прибратися, помити посуд, приготовити їжу, поскладати одежу, а оскільки сьогодні треба накривати святковий стіл, а мама з роботи прийде зовсім ніяка, треба їй до ". - " (Своє ім'я) і ти що, кожен день оце так виконуєш домашні обов'язки?" - " Звичайно!" - " Та це нудно! Ходімо зі мною, нічого не станеться ! Ти ж усього один день не зробиш те, що повинен." Я вже хотів був піти, але як згадав свою втомлену маму, розвіявши усі сумніви сказав: - " Ні. Пробач.  Мені шкода свою матінку і тому я  як і допомагав кожен день, так і завжди буду допомагати їй мити посуд, підмітати підлогу, готувати їжу, складати одяг і усе, що тільки зможу. Бувай." там по заминюеш