Мене (займенни) везуть (дієслово) у (прийменник) царство (іменник) трав (іменник), річок (іменник) і (сполучник) таємничих (прикметник) озер (іменник). В (прийменник) епоху (іменник) заліза (іменник) в (прийменник) наших (займенник) краях (іменник) проживали (дієслово) кіммерійцц (іменник) та (сполучник) скіфи (іменник). Була (дієслово) відлига (іменник), з (прийменник) горбка (іменник) збігали (дієслово), мов (прийметник) весною (іменник), струмочки (іменник) талої (дієприкметник, але якщо не вивчали то просто дієслово) води (іменник), горобці (іменник) весело (прислівник) цвірінькали (дієслово).
Объяснение:
Відповідь:
Минали роки… Слава про Київську Русь гриміла на весь світ, адже на зламі першого тисячоліття тут бурхливо розвивалася торгівля, право, освіта, культура. Королівським дворам Європи було за честь поріднитись з володарями Києва. Промовистим є такий факт: Анна , високоосвічена дочка Ярослава Мудрого, ставши королевою Франції, підписувала державні акти своїм ім’ям, тоді як її чоловік, король Генріх Перший, ставив всього-на-всього хрестик.
Наша історія славна ще і звитяжними боями: впродовж століть відчайдушні козаки захищали Україну й всю Європу від дикої орди. Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною життя найкращих синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір. Сьогодні ми по-особливому розуміємо Шевченкову настанову любити Україну “во врем’я люте” й знаємо, що вистоїмо бо за нами правда й славна історія.