687. Прочитайте. Проведіть експеримент: замініть місце дієприслів- никового звороту. Поясніть доцільність розміщення дієприслівникових
зворотів у поданих реченнях.
1. Перестрибуючи одна через одну, хвилі кидались на берег
і тут знесилено затихали (О. Копиленко). 2. Сонце опускаєть-
ся за тихими вербами, запаливши червоним полум'ям береги
(І. Цюпа). 3. Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно
скиглячи (Леся Українка). 4. Здалека під небом, у вирій летя-
чи, голосно курличуть журавлів ключі (Я. Щоголів).​

Жив собі маленький жолудь на прізвисько малий. він був найменший з усіх жолудів на своєму дереві, і тому всі більші жолуді кепкували над ним, що його дуже легко розчавити. і от одного разу, коли великі жолуді зібралися та знову стали кепкувати над малим, йому стало дуже сумно, він образився і розплакався. а тут якраз прийшли злі хлопці-бешкетники і почали рвати і чавити жолудів. великі жолуді злякалися і закричали: «і! » маленький жолудь почувши це відразу прибіг, хлопці побачили його і стали чавити, але так і не змогли це зробити. тоді хлопці подумали, що цей жолудь напевне зачарований, злякались і порозбігались. а всі великі жолуді підбігли до малого, почали його підкидувати вгору і красно дякувати за те, що врятував їх від бешкетників! а після цього всі маленького жолудя почали шанувати і ніхто більше його не ображав.

Знаєте, а я ж не сама на танці захотіла. Мене мама записала. Вона вважає, що я замало рухаюся. Пхе, хай радіє, що я навідміну від однокласників книжки читаю, а не в телефоні зависаю. Але зараз ми не про це.

Отже, записали мене. Я спочатку протестувала. Одного разу й мовчанку(байкот) влаштовувала - нічого не до Промайнув рік, настав сьомий клас... Важко стало - уроків багато, а часу обмаль! Вирішили батьки, що досить з мене фізичної активності.

Я обурилась й кажу: "Дірку від бублика вам, а не мою відмову від танців!" А мати на це й нерозізлилася, тільки дивна така посмішка обличчя ковзнула, загадкова... Ну й вона далі дозволила ходити. А потім я вже й жити без танців не змогла. І на виступи їздила, і так вдома, і як гості прийдуть - завжди отримувала похвали.

Ось воно як дивно буває. Не хочеш, не хочеш, а потім, як полюбиш!