1. Запишіть речення у три колонки: а) речення з підкресленими іменниками; б)
б) з підкресленими
прислівниками; в) з прийменниками
1. Сидить батько кінець стола 2. Край дороги
гне тополю до самого долу. 3. Ідуть вони назустріч
невідомій Каховці 4. За рідний край і життя віддай.
5. Накреслити велике коло. 6. Сподіваємося на
щасливий кінець. 7. Зустрітися коло річки. 8. Іти на
зустріч з випускниками. 9. Навколо села росли
верби. 10. Іти попереду всіх. 11. Знаходитися поруч
крамниці. 12. Наперекір вітрам цвісти. 13
Озирнутися навколо 14. Село було зовсім поруч.
15. Чинити всім наперекір. 16. Любіть до останку
свій край. 17. Сонячне коло спускається до обрію.
18. Світає, край неба палає. 19. Край берега, у
затишку, прив'язані човни. 20. Кругом хати почувся
стукіт. 21. А кругом широколистії тополі. 22 З боку
села рухалася колона бійців. 23. Чіпка йде збоку
отари.​

[нарОдж'ен':а] (Великою літерою позначила наголос, над "о" потрібно поставити риску.
3. 4 склади: на/род/же/ння. 2 склад закритий, інші - відкриті.
4. Н-[н]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий, дзвінкий.
А-[а]-голосний, ненаголошений.
Р-[р]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, зімкненно-прохідний, твердий, дзвінкий.
О-[о]-голосний, наголошений.
Д-[дж']-приголосний, шумний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, африкат, шиплячий, напівпомякшенний, дзвінкий.
Ж
Е-[е]-голосний, ненаголошений.
Н-[н':]-приголосний, сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, мякий, дзвінкий.
Н
Я-[а]-голосний, ненаголошений.
5.10 букв, 8 звуків.

В транскрипції над буквою "е" праворуч вгорі написати маленьку букву "и", а над "дж" намалювати дужку, те ж саме зробити і в другий квадратних дужках.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий