нарешті настала найкраща пора року — літо. я завжди з нетерпінням чекаю на нього. адже на літніх канікулах немає потреби робити уроки. хоча, звичайно ж, вчителі читати книги, але це можна робити, коли захочеться, сівши в альтанці або на і.
мені подобається милуватися красою природи: зеленим листям, яке весело шелестить на вітрі, яскравими квітковими луками. приємно влітку вдихати аромат квітучої конюшини, спостерігати за комахами, що перелітають від однієї рослини до іншої, слухати спів солов’я і зозулі.
а ще мені подобається встати рано-вранці, щоб поїхати з батьком на риболовлю. сісти з вудкою і дивитися, коли сіпнеться поплавець. якщо пощастить зловити рибку, виникає таке захоплення, що важко передати словами.
також ми любимо з батьками влаштовувати прогулянку лісом по гриби та ягоди. це невеликий ялинник, але в ньому дуже багато різних грибів: маслюків, рижиків, сироїжок. приємно збирати їх та вдихати неповторний аромат хвої. також у лісі зустрічаються невеликі галявини, де можна поласувати ароматною суницею. під деревами я збираю шишки, знаходжу красивий мох — все це знадобиться для вироблення виробів з природних матеріалів до школи.
влітку багато можливостей, як цікаво провести час. однією з них є зустріч зі своїми друзями. ми любимо збиратися всі разом, грати в різні активні ігри: волейбол, бадмінтон, футбол. а ще ми їздимо на дачу, де можна вдосталь поласувати полуницею, яблуками, грушами та сливами. я батькам прополювати бур’яни, поливати город. у нас там є ставок, в якому живуть веселі жаби, що влаштовують хорові концерти. цікаво спостерігати за сімействами диких качок. вони випливають на середину ставка зі своїми маленькими каченятами, дружно пірнають і весело пищать.
літні канікули завжди залишає після себе багато приємних вражень. є що згадувати восени та в холодні зимові дні. ось чому я вважаю, що літо — найкраща пора року.
скромная и безропотная девушка не жалуется на судьбу, трудолюбива. за добрый нрав все в округе любят и жалеют падчерицу.
а какая она красавица!
мачеха ни в грош не ставит падчерицу, не испытывает к ней никакого сострадания. поэтому и отослала ее на ночь глядя в метелицу и в лютый мороз искать в лесу подснежники для капризной королевы. девушка наверняка замерзла бы в лесу, если бы не повстречала двенадцать месяцев. месяцы прониклись сочувствием к бедняжке и решили ей - подарить подснежники.
подробнее - на -
