Не гони коня кнутом, а гони вівсом не вір словам , а вір ділам семеро одного не ждуть хто питає, той не блудить не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке? чули дзвін та не узнали, де він не знав, не знав та й забув моя хата скраю, я нічого не знаю якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Скласти твір про кульбаби в лузі можна так: Луг – чарівне місце для відпочинку. Він багатий різні барви: зелені, жовті, фіолетові. Виходиш на галявину і бачиш, що вона засіяна маленькими жовтими шарами. Це кульбабки. Вони радують око відвідувачам лугу вже навесні. З них можна сплести гарні віночки та пустити їх у струмочок. З плином часу кульбабки втрачають свою барвистість. Вони перетворюються на сірі та пухнасті кулі. Такі кульки легко задмухати. Тоді понесуться кульбабки з вітром по всьому лугу. Ростуть кульбаби в лузі й радують подорожніх своїми жовтими барвами.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
