1. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, стиль мовлення. Доведіть свою думку. Чи можна цей текст назвати

статей? Сформулюйте й запишіть основні положення тексту у

формі тез.

КИЇВСЬКА РУСЬ

На тривалому історичному шляху східнослов’янських народів —

українців, білорусів і росіян — Київській Русі належить одне з

найпочесніших місць. Утворення давньоруської держави обумовлювалося

самою логікою суспільного поступу, складними механізмами стосунків

слов’янських, фінно-угорських, тюркських племен Сходу Європи,

спричинялося потребою опору руйнівним нападам кочових скотарських

племен і боротьбою з потужною Східною Римською імперією та іншими

ранньосередньовічними державами.

Наш найдавніших літопис, «Повість временних літ», під 862 роком подає

«варязьку» (або «норманську») легенду, згідно з якою державна консолідація

руських племен пов’язується з приходом на Русь скандинавських князів

Рюрика, Синеуса й Трувора. За літописом, Київ перетворився на столицю

Русі, коли його завоював для Рюрикового сина Ігоря його родич Олег.

Заснували ж Київ, за літописною легендою, брати Кий, Щек і Хорив. Зараз

деякі історики визначають вік міста в понад 1500 років.

Княжа династія Рюриковичів стає спільним володарем Київської держави,

кордони якої розширювали й зміцнювали Ігор, Святослав, Володимир,

Ярослав — визначні політичні діячі свого часу. Епохальне значення мало

прийняття Володимиром Святославичем православної віри й навернення Русі

на християнство. Ці події датують звичайно 988 роком. Часи князювання

Володимира і його сина Ярослава, прозваного Мудрим, були періодом

найбільшої військово-політичної могутності Русі. Тоді ж починається історія

вітчизняного письменства, кам’яної архітектури, шкільництва, іконопису.

Свідчення мистецьких здобутків епохи Ярослава Мудрого — Софійський

собор у Києві, урочисте казання Іларіона «Слово про закон і благодать».

Поряд із зростанням Києва відбувається зміцнення інших давньоруських

міст, перетворення їх на культурні та політичні центри. Дається взнаки

недосконалість принципів родового володарювання Рюриковичів,

викликаючи не лише децентралізацію, а й князівські чвари, спустошливі набіги один на одного. Так, 1169 року військо Андрія Боголюбського,

захопивши Київ, вщент руйнує «матір міст руських», як назвав його свого

часу Олег. І хоч Володимир Мономах, інші політичні діячі здійснювали

спроби відвернути небезпеку втрати Руссю єдності, нескінченні чвари

тривали. Тому-то східні слов’яни виявилися неспроможними протистояти

монголо-татарській навалі 1237-1240 рр.

На щастя, попри величезні втрати, досі збереглася низка пам’яток нашої

середньовічної цивілізації. Це й літописи, проповіді, житія святих та інші

писемні твори, і перлини храмової архітектури в Києві, Чернігові, Новгороді,

Полоцьку, і окремі ікони, і мистецьки виготовлені речі хатнього вжитку,

зброя, реманент ігаючи їх, захоплюємось величчю духу предків,

здатних не лише вистояти у складних історичних умовах, а й за відносно

короткий час побудувати оригінальну культуру нового типу, що здобула

великий авторитет у Європі й дала потужний імпульс дальшому

інтелектуальному розвиткові східних слов’ян (З посібника).​