ответ:Я вірю в краще майбутнє. Я дуже сподіваюся, що ми, люди, будемо вдосконалювати світ, в якому живемо. Тож і місто майбутнього буде дуже відрізнятися від сучасного в кращий бік.
По-перше, у майбутньому місто буде чистим, тому що всі заводи та інші підприємства, що забруднюють навколишнє середовище сьогодні, використовуватимуть нові безпечні технології. Не буде хмар із рудого металевого пилу, хімічних викидів, брудної води в морях та річках. Проте життя в місті вируватиме як завжди, тому на вулицях буде багато автівок. Однак усі вони їздитимуть на екологічному пальному.
По-друге, місто майбутнього буде дуже зручним для життя. Окрім звичних магазинів та кафе будуть працювати різноманітні служби доставки покупок додому – і це буде доступно кожному. Також буде багато нових видів громадського транспорту, дуже швидких та безпечних.
У місті майбутнього багато уваги приділятиметься містам відпочинку. Буде збудовано безліч парків, кінотеатрів, оглядових майданчиків. Там, де немає ні моря, ні річки, будуть зроблені штучні водойми, в яких можна буде купатися та плавати на човнах. Кожне місто нагадуватиме курортне.
Мені би хотілося, щоб міста майбутнього були різні та несхожі одне на одного – великі й малі, з хмарочосами та котеджами, та щоб людям було комфортно та безпечно жити в них. Можливо, моє місто майбутнього не дуже схоже на місто з фантастичного роману, проте я вважаю, що воно таке, яким ми насправді можемо його зробити.
Объяснение:
Кожен з нас має берегти природу. Це добра матуся, що смачно годує, забезпечує різноманітними корисними ресурсами, одягає і зігріває. А ми, натомість, тільки руйнуємо її красу: вирубуємо ліси, висушуємо озера, забруднюємо повітря, вбиваємо тварин, саджаємо їх у клітки, і все перетворюємо на не живе каміння... Великі підприємці думають лише про ті гроші, які вони зароблять сьогодні, якщо збудують шкідливий, але прибутковий завод, та чи задумуються вони, що на відновлення природи у майбутньому вони покладуть в десятки разів більше грошей.
Ми повинні зрозуміти, що хоч багатсва природи здаються безмежно великими, та прийде час і навколо залишуться лише зрубані пеньки, купи сміття, брудні водойми і чорні хмари з зеленим дощем. Чи про таке майбутне ми мріяли для себе і для своїх дітей? Думаю, що ні. Тому потрібно вчасно зреагувати на сигнали, що відусіль лунають тихим шелестом листя, зойком птахів і суровим гуркотом грому. Якщо ми вчасно припинемо цю розруху і безладдя між людиною і природою, то ще зможемо на схилі віків побачити в прозорій воді прудких рибок, на блакитному небі білі хмаринки, а біля кожного дому квітучий садⒶ.
