(0, ) Кактус і троянда
років).
12. Прочитайте текст і надпишіть над кожним займенником його відмінкову
форму. Завершіть текст декількома реченнями.
Росли колись у королівському саду барвисті квіти, настурції, жоржини, маки,
пишалися красою розкішні бегонії, магнолії та орхідеї... Ріс тут і великий колю-
чий кактус. А біля нього притулилося декілька кущів троянд.
Квіти сміялися й весело перемовлялися між собою, хизуючись своєю кра-
сою. Тільки троянди мовчали й стиха в зажурі похитували своїми гілочками. Ім
(0, )
Якось одна троянда, сумно зітхнувши, несміливо озвалася до кактуса:
o Давай, любий сусідонько, дружити. Мені так хочеться мати доброго друга.
Але кактус повернув до троянди свою товсту круглу голову й пихато відповів:
- Не хочу. Ти така сіра й негарна.
Ображена троянда ледь чутно іла:
— А я по в сонечка небесних барв і, можливо, Погарнішаю... (За Г. Чор-
(0, )
ною).

Багато учнів питаюсь себе, чи потрібно робити домашнє завдання, та майже завжди відповідають для себе, що без нього могло бути і краще. Так, було би більше часу на додаткові завдання, але і день можна розподілити так, щоб на все вистачило часу.
Я вважаю, що, по-перше, домашнє завдання виховує в нас дисципліну та відповвдальність. А ці риси характеру завжди будуть корисними в майбутньому. По-друге, завдання на дім - це практика. Роблячи вправи, номера, ми більше поглинаємося в предмети та більше дізнаємося корисної інформаціїї. Тож, не потрібно думати, що домашня работа нам не до Навпаки - вона виховує.

Мабуть, неможливо дати однозначного визначення щастя, так само, як і кохання. Найкоротше з них колись прозвучало в кінофільмі «Доживемо до понеділка»: «Щастя — це коли тебе розуміють».

Я одразу пригадую легенду про щастя. «Стверджують, що воно перебувало в золотистому, щільно стуленому пуп’янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями», — писав М. Злот-ницькии.

Я гадаю, що уявлення про щастя в усіх різне. Комусь для цього достатньо наїстися, комусь — виграти велику суму грошей, комусь — придбати гарну річ, комусь — прочитати цікаву книгу, комусь — вилікувати хвору людину тощо. Усе залежить від матеріального добробуту та моральних цінностей індивідуума.

Я можу подивитися у вікно, побачити сонце, почути щебет птахів — і хвилі щастя огортають мене.

На мою думку, кожен може бути щасливим, але чомусь не всі це усвідомлюють. Григорій Сковорода писав: «Щастя можна знайти тільки в собі, а щоб йо-го віднайти, треба пізнати себе!»

Жити й відчувати потрібно щодня, щоб у кінці життя не казати: «У мене було сіре та нецікаве життя! Мені немає що згадати».

Іноді щастя буває непомітним, воно тихо дрімає в тобі та неголосно співає. Це дивовижні миті, і їх потрібно вміти відчувати. З таких крихітних шматочків і складається примхливий вітраж нашого життя.

Отже, люди зазвичай шукають щастя у грошах, кар’єрі, але воно зовсім поряд — у серці кожного з нас і в любові, яку можна дарувати іншим.